\”Спрощенці\” – бути чи не бути?

"Спрощенці" - бути чи не бути?Сьогодні в Україні реформується спрощена система оподаткування підприємців і вирішується її подальша доля. Законодавчий орган влади працює над змінами до Податкового кодексу, що стосуються підприємців на фіксованому та єдиному податку.

Проблема, як відомо, набула актуальності і отримала широкий соціальний резонанс ще при прийнятті Податкового кодексу, коли виникла загроза для існування спрощеної системи оподаткування в цілому.

Ініціатива Кабінету міністрів України була викладена у відповідному законопроекті \”ПРО внесення змін до Податкового кодексу України і деякі інші законодавчі акти України\”. Цей документ вже затверджений урядом і перебуває на розгляді у відповідних парламентських комітетах.

18 березня 2011 року Міністерство фінансів також запропонувало що базується на згаданому законопроекті концепцію спрощеної системи оподаткування.

Згідно з названим вище документів, підприємців-\”спрощенців\” поділять на три групи і зобов\’яжуть вести облік, при цьому податкове навантаження для них зросте. Адже тепер їм доведеться вести докладний облік на підставі первинних документів, тобто укладати і фіксувати договору, а також рух коштів. У разі проведення готівкових розрахунків виникає потреба в касовому апараті. У зазначеному законопроекті про це мова не йде, але в розділі Податкового кодексу про ведення обліку сказано: прийом готівки вимагає застосування касового апарату. При цьому в законі про реєстратори розрахункових операцій сказано, що платники єдиного податку не повинні використовувати касові апарати.

Суперечності деяких норм, які вимагають роз\’яснень, очевидні. Тому в законопроекті потрібно чітко зафіксувати позицію про касових апаратах або внести відповідні норми в прикінцеві положення Податкового кодексу.

Позитивним моментом є те, що законопроектом пропонується скасувати норму кодексу, якою запроваджено заборону юридичним особам відносити закупівлі товарів і послуг у \”спрощенців\” – фізичних осіб на валові витрати, тобто фактично зобов\’язали юросіб обкладати відповідні видатки за ставкою податку на прибуток. Однак не всіх, а лише тих, які використовують так звану третю категорію спрощеної системи оподаткування.

Як зазначалося вище, урядом запропоновано поділ на три категорії: дві з них – аналог системи з фіксованим і єдиним податком, коли ставки встановлюють місцеві ради, а закон визначає лише граничні розміри. Третя категорія – аналог існуючої спрощеної системи для юридичних осіб, що передбачає прив\’язку до відсотка від обсягу реалізації.

Перша категорія – це особи, які не використовують працю найманих працівників та обсяг доходів яких не перевищує 150 мінімальних заробітних плат (близько 150 тис. грн.). Для таких підприємств встановлюється ставка податку в межах від 1 до 10% мінімальної заробітної плати (10-100 грн.).

Друга категорія – це особи, які використовують працю не більш ніж десяти найманих працівників, а обсяг доходу не перевищує тисячі мінімальних заробітних плат (близько 1 млн. грн.). Ставка – від 2 до 20% мінімальної заробітної плати (20-200 грн.).

Ставка для третьої категорії встановлюється на рівні 3% від отриманої виручки за умови сплати ПДВ або 5% – без сплати ПДВ. До неї відносяться особи, які мають не більше десяти найманих працівників і обсяг доходу яких не перевищує 2 тис. мінімальних заробітних плат (близько 2 млн. грн.).

По всій видимості, платежі планують прив\’язати до мінімальної зарплати. Тобто єдиний податок буде, наприклад, до 20% мінімальної зарплати – на сьогоднішній день це менше 200 грн. Однак разом з збільшенням мінімальної зарплати будуть рости і податки для \”спрощенців\”. Як влучно зауважила народний депутат Ксенія Ляпіна на сторінках інтернет-видання \”Економічна правда\”, \”мінімальна зарплата є соціальним показником, а тому не зовсім об’єктивним. А значить, прив\’язка розмірів ставок до мінімальної зарплати є ризиком для підприємців. Можливо, потрібно звертатися до уряду з тим, щоб встановити цю ставку в натуральних показниках\”.

У разі отримання доходу з порушенням вимог застосування спрощеної системи передбачено оподаткування за ставкою податку у розмірі 15% для платників першої і другої категорій і за подвійною ставкою податку – для платників третьої категорії.

Крім того, законопроект визначає випадки анулювання органами податкової служби свідоцтва платника єдиного податку, зокрема, у разі виникнення податкової заборгованості по сплаті податку, здійснення господарської діяльності, на яку не поширюється спрощена система, перевищення граничного обсягу доходу і т.п.

За інформацією з неофіційних джерел, ДПСУ разом з іншими центральними органами виконавчої влади та Міністерством фінансів України не брали участь в розробці цього законопроекту.

На сьогоднішній день до моменту внесення відповідних змін до Податкового кодексу продовжує діяти указ президента \”Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб\’єктів малого підприємництва\” №727/98 від 3 липня 1998 року.

Крім того, з 1 квітня 2011 року розділом III Податкового кодексу, що регулюють оподаткування прибутку підприємств, введено, зокрема, згаданий вище заборону юридичним особам відносити на валові витрати закупівлю товарів і послуг у \”спрощенців\” – фізичних осіб.

Існує ще один неоднозначний момент. Законопроект вносить зміни в закон про єдиний соціальний внесок, і нібито запропоновано компроміс. Насправді ситуація непроста: від сплати єдиного соціального внеску звільняються тільки інваліди і пенсіонери. За даними Міністерства соціальної політики України, кількість інвалідів на кінець 2010 року становило 2,6 млн., тобто майже 6% від загальної чисельності населення. Кількість інвалідів працездатного віку перевищує 1,5 млн. осіб. Кількість пенсіонерів майже дорівнює кількості працюючих. При цьому розмір соціального внеску для підприємців – молоді і інших працездатних осіб – непомірно великий. Що робити підприємцям, які не є ні пенсіонерами, ні інвалідами? Ймовірно, буде підсилюватися соціальну напругу, що може призвести до непорозумінь у підприємницькому середовищі.
Джерело

Новини Партнерів