Чому б лісгоспу не продати деревину на корені, тобто в лісі? Завдяки цьому корупція частково зникне, а сам процес спроститься. Тільки тоді директор лісгоспу перестане бути царьком лісу, в якого «всі ліси в одних руках»
На продовження історії про незаконну вирубку лісу на Буковині та масштаби тіньових оборудок лісгоспів, про які вже писав «Ракурс», пропонуємо дізнатися про зворотній бік офіційних торгів лісом. Після виходу статті в редакцію звернувся безпосередній свідок таких торгів, який розповів, як саме відбуваються аукціони з продажу необробленої деревини на біржі в Чернівцях. Зі зрозумілих причин він забажав лишитися анонімним.
За законом усі лісгоспи повинні продавати необроблену деревину через аукціони, що проводяться один раз на квартал на базі товарних бірж, розташованих в обласних центрах України. Однак закон і життя в нашій країні часто розходяться.
Торги лісом, які відбулися 26 березня, знову зірвали давно відпрацьованим способом. Це робиться за загальновідомою схемою: якщо лісгосп і ті, з ким він домовився про продаж, не хочуть, щоб деревину було продано на торгах, це можна зробити, постійно піднімаючи ціну за кубометр дерева. За регламентом проведення аукціону, який вони самі собі й встановили, ціну не може бути підвищено більше ніж на 10 кроків. (Згідно з сумнозвісним наказом №42 голови тоді ще Державного комітету лісового господарства України (тепер Державне агентство лісових ресурсів) Віктора Сівця «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» від 19 лютого 2007 року, крок аукціону визначається регламентом проведення аукціонів, а регламент, у свою чергу, розробляє біржа — організатор аукціону. У регламенті торгів деревиною на Буковинській універсальній біржі визначено: «У випадку, якщо вартість лоту досягла збільшення на десять кроків, то він може бути знятий з торгу на вимогу продавця». — Ред.). Тобто якщо покупці підвищують ціну лота в одинадцятий-дванадцятий раз, то лісгосп замість того, щоб мати з цього зиск і виторг, знімає його з продажу та оголошує торги закритими. Зробити таке нескладно: той, кому вигідно, щоб деревину не продали на торгах, сидить і піднімає ціну, поки не перевищить ліміт кроків. Така собі законодавча лазівка.
Окреме питання — самі ці кроки. Встановлено чомусь, що один крок — це лише 10 грн (для хвої та інших порід дерева, окрім дубу та фанерної сировини. — Ред.). Не 10% від суми, що було б логічніше, а тільки 10 грн! Тобто якщо ціна кубу деревини становить, наприклад, 600 грн, то після 10 кроків її ціна може збільшитися лише на 100 грн. Крок має бути не менше 10% від суми, це очевидно.
Наступного дня після зірваних торгів з самого ранку під дверима директора лісгоспу вже збирається купа народу — покупців, і те, що вчора не продали на торгах, продають сьогодні в індивідуальному порядку. Проте купують уже на розсуд директора лісгоспу — ті, хто домовився з директором за відповідну плату з кожного куба проданого дерева. Найцікавіше, що правила проведення торгів дозволяють лісгоспу це зробити, тобто продати не куплену на торгах деревину (пукт 1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини: «Не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами-постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні». — Ред.).
До речі, торги проходять лише в обласних центрах, тому підприємці вимушені щоразу їздити в Чернівці, спочатку щоб зареєструватися, потім — щоб узяти участь. Це теж дикість — чому підприємці з районів мають щоразу їздити на торги в обласний центр?
Попередні два рази торги деревиною Путильського лісгоспу взагалі не відбулися, бо їх скасували. Але ту деревину все одно продали наступного дня. Скасували аукціон через шум, що підняли підприємці, які обурюються оборудками лісгоспу і яким відомо, що керівники лісгоспів продають приблизно 3 тис. кубів деревини на місяць, а по документах пишуть, що продають близько 3 тис. кубів за квартал.
Щодо переробки деревини, яка принесла би з собою більші доходи (напівфабрикат коштує набагато дорожче) та робочі місця в область, то лісгоспи полюбляють займати позицію «моя хата скраю»: мовляв, ми й не повинні розвивати переробку, це не наш клопіт, а наша справа — тільки щоб ліс ріс добре. Так нехай би тоді продавали всю деревину підприємцям, а ті переробляли б! Чому б лісгоспу не продати деревину на корені, тобто в лісі? Завдяки цьому корупція частково зникне, а сам процес спроститься. Найважливіше, що більшість переробників, які диктують умови на торгах, що перетворюються на базар, зразу втратять інтерес, і ажіотаж спаде сам собою! Зменшиться кругообіг грошей і послуг у лісгоспі, тим самим буде менше приводів для корупції. Тільки тоді директор лісгоспу перестане бути царьком лісу, в якого «всі ліси в одних руках».
Чому така ситуація з деревиною в Чернівецькій області? Бо нема іншої роботи в горах, усі хочуть торгувати лісом.
P.S. Щойно було опубліковано статтю, редакція отримала офіційну реакцію на попередню публікацію від Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства та Путильського лісгоспу. Витяги з заперечення готуємо до публікації.
Підготувала Наталя ІВАНОВА
peredplata
