За коронавірусом йдуть потоп, посуха й голод. Прогнози на 2020 рік стають все більш похмурими.

 

Пандемія прийшла не одна. Слідом за коронавірусом 2020 рік обіцяє планеті пожежі, потоп, неврожай та нашестя сарани біблійних масштабів. Природні катаклізми загрожують голодом бідним країнам і серйозними проблемами Європі та США, попереджають метеорологи та міжнародні організації.

Світовий океан нагрітий як ніколи, в Європі та Америці набирає обертів посуха. На бідні країни чекає найбільша гуманітарна криза століття – за визначенням ООН. А багатим країнам загрожують повені, неврожай і сезон ураганів.

У будь-якій іншій ситуації світ не без зусиль, але впорався б із кліматичним лихом. Однак зараз усі ресурси спрямували на боротьбу з Covid-19.

 

У лікарів і рятувальників немає вільних рук, а в бюджетах немає зайвих грошей. Фермери, бізнес і транспорт занурені у штучну кому через карантин. І якщо під час пандемії коронавірусу раптом станеться руйнівний смерч або злива з градом у дні жнив, ситуація може вийти з-під контролю.

На допомогу сусідів або міжнародних організацій розраховувати не доводиться: медичний форс-мажор вплинув на всі країни. Вірус не буде поблажливим ні до кого, попередила нещодавно головна економістка МВФ Гіта Гопінат.

Цього разу – кожен сам за себе. І проблема полягає не лише в грошах.

Карантин не скасував потепління

Навіть якщо у країни, що постраждала від повені, посухи або урагану, є гроші на ліквідацію наслідків стихії і відновлення, купити і довезти необхідне зараз складніше, ніж будь-коли. Світова торгівля та транспорт скуті коронавірусом. Контейнеровози і суховантажі нудяться на рейді, літаки не літають.

Контейнерні перевезенняКопирайт изображенияAFP
Image captionКонтейнерні перевезення вже скоротилися на 15%, і можуть впасти на 30% цього року

Налякані епідемією держави запроваджують заборони на експорт ліків і продовольства. Навіть найбагатші, щедрі і відкриті країни закривають кордони і не дають грошей на спільну справу: США, наприклад, перекрили фінансування найактуальнішого на сьогодні міжнародного органу – Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Коронавірус змінив життя на планеті, але не скасував те, що змінювало його до останнього часу – глобальне потепління, на яке вчені покладають провину за почастішання природних катаклізмів.

 

“Забруднення повітря зменшилося через скорочення економічної активності, однак вуглекислий газ не випаровується одразу, – каже професорка Даніела Шмідт з Бристольського університету. – Результати потепління, на кшталт підвищеного рівня моря, будуть відчуватися сторіччями. Пандемія лише обмежила наші можливості пом’якшувати наслідки зміни клімату”.

А зміни ці відчутні.

Попередній березневий рекорд зафіксували в 2016 році на тлі Ель-Ніньйо – феномена підвищення температури води в тихоокеанських тропіках, що загрожує екстремальною спекою влітку і морозами взимку.

Цього разу і без Ель-Ніньйо моря рекордно нагріті – світовий океан в березні був на 0,8 градуса тепліше середнього для цього місяця значення.

А чим тепліший океан, тим потужніше утворюються в ньому урагани. З великих економік найбільшої шкоди вони завдають США – найбагатшій країні світу, яка більше за інших постраждала від коронавірусу. Піврічний сезон ураганів там починається в червні.

Урагани щорічно завдають США збитків на десятки мільярдів доларівКопирайт изображенияAFP
Image captionУрагани щорічно завдають США збитків на десятки мільярдів доларів

До того ж, над перегрітими морями ллє активніше, ніж над прохолодною сушею, що позбавляє континенти дощу і викликає посуху. Підвищення температури в західній частині Індійського океану загрожує посушливим літом і лісовими пожежами в Австралії, а потепління вод північної Атлантики загрожує висушити і спричинити пожежі в лісах басейну Амазонки.

Спека в Європі

Глобальне потепління небезпечне не стільки власне потеплінням, скільки тим, що воно викликає збої у звичній програмі погодних явищ, попереджають вчені. Спека раптом стає нестерпнішою, холоди – суворішими, вітер обертається ураганом, а дощ – потопом.

Минулий рік став тому прикладом.

Згідно зі свіжими даними європейського центру Copernicus Climate Change Service (C3S), 2019 рік у Європі був найспекотнішим за всю історію спостережень. Але це не означає, що європейці здали макінтош в утиль і розкупили сонцезахисний крем. В той час як у лютому, червні та липні реєстрували небувалу спеку, листопад приніс рекордну кількість опадів і повсюдні повені.

І ця картина не нова. В цілому в Європі на неповні два десятиліття поточного сторіччя припало 11 з 12 рекордно спекотних років.

Поточний рік не виняток.

У самому центрі Європи – в районі Женеви і Гренобля дощу не було понад 40 днів – останній раз таке траплялося наприкінці XIX століття. І тільки на цьому тижні нарешті небеса розверзлися.

“Потепління в Європі серйозно випереджає світовий тренд, – говорить професор Рован Саттон з британського Національного центру атмосферних досліджень. – Дані останніх 40 років чітко вказують на це”.

Рівень водосховищ в Україні і Румунії впав до критичної позначки. Половина сільськогосподарських земель Франції висохла настільки, що фермери б’ють на сполох.

КорсикаКопирайт изображенияAFP
Image captionЗнайти траву на Корсиці в липні 2019 року було непросто

У Німеччині теж сухо, але влада не поспішає панікувати, хоча й стривожена ситуацією, оскільки минулі два роки були посушливими, сказала міністерка сільського господарства Юлія Кльокнер.

“Багато хто, звичайно, радіє гарній погоді, але фермери дуже стурбовані. Вони добре пам’ятають посуху 2018 і 2019 років, яка позбавила їх врожаю і доходу”, – сказала вона і нагадала ще про одну небезпеку: ризик лісових пожеж.

Провідні виробники пшениці – Росія і Казахстан, подивившись на те, як страждають їхні найбільші конкуренти в Європі, обмежили вивезення зерна. Вони побоюються, що підвищений попит в багатьох країнах призведе до зростання експорту і дефіциту на внутрішньому ринку.

 

Водночас у сухої й теплої погоди є і переваги: ​​оскільки в небі над більшою частиною Європи вже кілька тижнів ані хмаринки, відновлювальна енергетика покриває все більше потреб континенту в електриці. У Німеччині ферми сонячних батарей в деякі дні дають до 40% всієї енергії.

У перші три місяці цього року майже 800 разів ціна 15-хвилинних контрактів на постачання електроенергії падала нижче нуля. Це на 80% частіше, ніж рік тому, наводить Bloomberg дані європейської біржі Epex Spot.

Не все так погано. Якби не вірус

Посуха вразила не лише Європу. Аргентинські пампаси й американські прерії теж зневоднені.

У США за місцевою п’ятибальною шкалою посуху другого страшного ступеня вже спостерігають в Техасі, Каліфорнії й Орегоні, а “дуже сухо” (третя ступінь) – у десятку штатів, в основному на півдні, біля мексиканського кордону, в центрі і на північному заході: від Алабами до Вашингтона.

Але попри це, говорити про шкоду врожаю ще занадто рано. Найближчі два-три місяці будуть вирішальними для дозрівання зернових культур – основи харчування більшості жителів планети і худоби. І загальний стан посівів у світі не виглядає загрозливим.

Крім того, завдяки блискучій врожайності минулого року світові засіки переповнені зерном – запаси на рекордному рівні.

На цьому варто було б заспокоїтися і розійтися, але у справу втрутився непроханий гість – коронавірус. Через пандемію неприємна, але терпима у звичній дійсності ситуація заграла новими барвами.

Пандемія порушила логістику світового продовольчого ринку: на складах і в портах не вистачає здорових працівників, вантажівки простоюють без водіїв. І літака, і контейнера годі й шукати. Перевезення різко скоротилися.

Збирання спаржіКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Image captionНімецькі фермери змушені залучати місцевих жителів для збору спаржі: поляки і румуни не їдуть, хоча Німеччина послабила вимоги до сезонних робітників

А врожай, тим часом, гниє на полях, оскільки сільське господарство – один з головних наймачів трудових мігрантів. Однак через карантин збирачі кави не можуть дістатися до плантацій в Латинській Америці, марокканців не пускають до Іспанії збирати полуницю, а румуни і болгари не поспішають до Британії та Німеччини.

Усе це натякає на продовольчу кризу. Але на відміну від попередніх двох 2007-2008 і 2010-2012 років, цього разу проблема не в нестачі їжі. Її якраз надлишок. Тепер проблема в тому, як її зібрати і розвезти по супермаркетах.

Страшний голод і сарана

Загроза продовольчої кризи разом із пандемією коронавірусу обертається для багатьох держав серйозними витратами і розвиває схильність до протекціонізму. Це відмінний привід скоротити допомогу бідним країнам, проти якої давно виступають популісти: навіщо допомагати далекій Африці, обурюються вони, якщо у нас в Детройті та Ліверпулі бездомні голодують і хворіють на сходах бутиків.

Кращого часу для таких настроїв важко було придумати.

Навіть без пандемії смертельного вірусу 2020 рік обіцяв світу найбільшу гуманітарну кризу з часів Другої світової війни – про це попереджав світових лідерів задовго до появи Covid-19 виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі.

А тепер в результаті “ідеального шторму” три десятки бідних країн цього року можуть зіткнутися з масштабним голодом. Люди будуть вмирати десятками і сотнями тисяч, і щоб цьому запобігти, допомогу не тільки в жодному разі не можна скорочувати, а й доведеться збільшити, каже Бізлі.

Саранча в Кении в январе 2020 годаКопирайт изображенияAFP
Image captionЗграї сарани знищують врожай у східній Африці з січня

За найсвіжішими даними ООН, у світі хронічно недоїдає майже 1 млрд людей – кожен восьмий житель планети. А через викликану коронавірусом кризу їх кількість зросте ще на 130 млн лише за 2020 рік. Бізлі попереджає: голодувати будуть 265 мільйонів людей.

Продовольча програма ООН, яку він очолює, – найбільша гуманітарна організація у світі. Вона щодня годує майже 100 млн людей. Якщо цю допомогу раптом зупинити, щодня до 300 тисяч людей вмиратимуть від голоду.

Протягом трьох місяців кожен день буде гинути стільки ж людей, скільки живе в містах розміром із Сімферополь чи Чернігів.

“Ми зіткнулися не лише з глобальною пандемією, але і з глобальною гуманітарною катастрофою, – каже Бізлі. – Мільйони простих громадян у пошматованих конфліктами країнах ризикують опинитися на межі виживання. Привид голоду як ніколи реальний і небезпечний. За найгіршого варіанту розвитку подій голод загрожує трьом десяткам країн”.

 

Посуха, вірус і голод одночасно – забагато навіть для посереднього фільму-катастрофи. Але сценарій 2020 року написали розбещені двієчники Голлівуду, і вони не посоромилися додати туди трагізму у вигляді навали зграй сарани.

Ненажерливі тварюки вилупилися в Ємені у біблійних масштабах завдяки теплій і дощовій зимі. До моменту, коли світ почав перейматися коронавірусом, сарана жерла рослини у 23 країнах Близького Сходу, Африки та Азії.

Всесвітній банк назвав навалу найстрашнішою у цьому поколінні – і це ще до того, як повною мірою проявилася її друга, ще більш масштабна хвиля. Хмари сарани визрівають в Кенії, Ефіопії та Ірані.

Їй буде чим поживитися – в Африці якраз сходять посіви. Урожай цього року під великим питанням.

https://www.bbc.com/ukrainian/features-52441559

Новини Партнерів