Влітку президент Володимир Зеленський повідомив про підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) з 4723 грн до 5000 грн вже у вересні 2020 року та стрімке її зростання у 2021 році: до 6000 грн з січня 2021 року та до 6500 грн з липня наступного року.
Доцільність цього кроку обговорювали всі: і політики, і експерти. Вересневе підвищення вже відбулося. Первісний варіант закону про державний бюджет на 2021 рік передбачав і наступні підвищення.
Однак підвищення мінімалки означає більші видатки на оплату праці як публічного сектору, так і приватних компаній. При цьому вищі видатки з державного та місцевих бюджетів повинні мати стабільні джерела фінансування.
Тому в проєкті бюджету до другого читання уряд все ж запропонував відкласти другий етап підвищення мінімалки до грудня, що радили зробити як багато українських, так і міжнародних експертів.
Чи допоможе відтермінування відчутно знизити бюджетні видатки та відповідно дефіцит?
Основне підвищення мінімалки – на 20% – відбудеться з 1 січня 2021 року. Тому безпосередній ефект від перенесення строків буде обмеженим. Але структурно це допоможе знизити негативний ефект від підвищення МЗП на розвиток економіки.
Чисте зростання видатків державного бюджету внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати до 6 тис. грн з січня та до 6,5 тис. грн з грудня 2021 року становитиме понад 15,5 млрд грн. Додаткові видатки місцевих бюджетів становитимуть 12,6 млрд грн.
Водночас доходи Пенсійного фонду, завдяки збільшенню відрахувань, зростуть приблизно на 3 млрд грн більше, ніж його видатки.
Автори розглядають лише прямий бюджетний ефект підвищення МЗП – тобто зростання доходів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та підвищення бюджетних видатків на виплату заробітних плат державним службовцям та працівникам бюджетної сфери.
Також оцінюється вплив на зростання доходів від єдиного соціального внеску (ЄСВ), оскільки це джерело власних доходів Пенсійного фонду, та потребу в додаткових видатках фонду.
Однак підвищення мінімалки матиме і значний ефект “другої хвилі”. З одного боку, воно підвищить споживання в номінальному вираженні (через збільшення купівельної спроможності населення та дещо вищу інфляцію), а відтак – надходження від непрямих податків (ПДВ, акцизів) у наступних періодах.
З іншого боку, зростуть витрати бізнесу на оплату праці. Отже, дехто знизить інвестиції, хтось піде в тінь, а дехто змушений буде закритися.
Джерело: ЕП
peredplata
