Минулого року в Чернівецькій області зареєстровано 5 випадків отруєння грибами, в тому числі один у дитини. За 5 місяців року нинішнього трапився один такий випадок — у 6-річної дитини.
Аналіз випадків отруєнь грибами в Україні свідчить, що більшість із них спричинені вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед, блідої поганки), які помилково сприймаються за їстівні печериці та сироїжки.
Викликати отруєння можуть також і їстівні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж швидкісних трас.
Необхідно правильно підготувати гриби до споживання. Багато пацієнтів стверджують, що варили гриби довго. Однак важливим є не тривале варіння, а кількаразове зливання відвару — найбільш небезпечним є саме він. Робити це слід щонайменше тричі, через кожні півгодини варіння, і лише після того продовжити приготування страви.
Симптоми отруєння грибами — нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунка, підвищення температури тіла — з’являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв із сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. А за півгодини після вживання червоних мухоморів чи волоконниць, отруйні речовини яких вражають нервову систему, з’являються галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.
Найбільш отруйними ж є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів.
Підступність їх полягає у тому, що отрута, потрапивши до шлунка, протягом тривалого часу (до 3-ох діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння — запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг — можуть з’явитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забуде, що їх їла.
Щоб не отруїтися дикорослими грибами, потрібно відмовитися від споживання дикорослих грибів як від продукту взагалі, а споживати штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах. Не купувати гриби у місцях стихійної торгівлі чи уздовж автошляхів, а на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.
•ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте, особливо остерігайтеся пластинчатих грибів;
•не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас;
•під час посухи грибів краще не брати взагалі, оскільки за таких умов змінюється обмін речовин в організмі гриба — він втрачає воду й натомість накопичує токсини;
•уважно ретельно перевіряйте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі;
•не вживайте сирих грибів;
•відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів (не менше трьох) у підсоленій воді протягом 30 хвилин.
Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби;
•ніколи не застосовуйте «домашніх» методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок — вони помилкові.
Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є й у їстівних, і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозиназину, який міститься в усіх грибах.
Гриби — не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю.
•негайно викликайте «швидку допомогу». До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини;
•навіть при полегшенні стану обов’язково зверніться до найближчої лікувальної установи;
•недоїдених грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.
Бережіть себе і нехай Бог вас береже!
Наталія ГОПКО, головний державний санітарний лікар Чернівецької області
peredplata
