Нині на роботі за кордоном перебувають 2-3 мільйони українців, стверджують експерти. Більшість працює різноробами, але є й такі, які працюють за спеціальностями й отримують високі зарплати.
Рівень знань
хороший
Колишній чернівчанин Андрій КЛЮЧЕВСЬКИЙ закінчив математичний факультет Чернівецького державного університету 1999 року. Здобув фах інженера-програміста за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст». За рік заочно закінчив юридичний факультет цього ж вузу і став магістром права. 2002 року Андрій складав тести з програмування в Інтернеті, міжнародний університет Махаріші (США, штат Айова) запросив його на навчання за спеціалізацією «комп’ютерні науки».
– Так я потрапив у США й отримав роботу програміста-розробника дизайну програм у корпорації Microsoft, – розповідає Андрій. – Підтверджувати свій український диплом не довелося. При поданні на робочу візу і постійне місце проживання кваліфікацію «спеціаліст» визнали такою, що відповідає кваліфікації «магістр». На мою думку, українські дипломи точних наук дають шанс на успіх за кордоном. Знання в Україні дають прекрасні.
46-річний Іван Сиско поїхав до Іспанії на заробітки. Планував працювати різноробом, але йому пощастило влаштуватися за спеціальністю – медиком.
– Якось марокканські лікарі порадили, що я можу працювати за фахом, потрібно тільки підтвердити диплом, – розповідає Іван. – Я звернувся у відділ, який займається підтвердженням дипломів. Мені видали список документів, які необхідно пред’явити. Наприклад, я мав підтвердити, які предмети мені прочитали на медичному факультеті. Потім навчався на курсах, перестудіював безліч томів, щоб адаптуватися до лікарської термінології іспанською. Перекваліфікація тривала два роки.
– Помітив, що медиків в Іспанії не вистачає, – розповідає пан Іван. – Багато іспанських лікарів виїхали до Португалії – там більше платять.
Європа потребуватиме багато оптиків
Вчитель фізики ліцею №1 Пауль ПШЕНІЧКА каже, що за кордоном значний попит на наших випускників.
– На роботу або в аспірантуру за кордон легко потрапити з математичною та фізичною освітою, – вважає Пауль Францович. – Лікарів після підтвердження фаху також беруть.Знаю, що у США потрібні вчителі. У державних школах не надто висока, за американськими мірками, зарплатня вчителя. Тож на посаду вчителя беруть наших інженерів, наукових співробітників. У приватних школах зарплатня вища, але туди складніше потрапити. Моєму колишньому учневі, 30-річному Сергію Дутчаку, це вдалося. Він уже вісім років викладає математику в приватній школі, а закінчив економічний факультет ЧНУ.
– Інша моя учениця – Віолетта Берник – закінчила математичний факультет ЧНУ, – продовжує Пауль Пшенічка. – В аспірантурі навчалася у Франції. Захистила дисертацію з економіки і викладає у політехнічному інституті у Швейцарії. Ще один випускник ліцею №1 Дмитро Опаіц закінчив Московський фізико-технічний інститут. Зараз – асистент кафедри фізики Прінстонського університету у США.
Двоє чернівецьких фізиків працюють у галузі медичної фізики: один – у Каліфорнійсько му університеті в Берклі, інший – в Інституті дослідження ракових захворювань. Вони подали до цих закладів свої резюме і їх запросили на роботу.
У Швейцарію та Канаду інженерів приймають ще студентами – спочатку на стажування, а потім – на роботу.
За кордоном за фахом наразі працюють 30 випускників інжерно-технічного факультету ЧНУ. Але потрапити туди можуть лише висококваліфіковані фахівці, які добре володіють англійською мовою, вважає декан інженерно-технічного факультету Олег АНГЕЛЬСЬКИЙ.
– У Євросоюзі оголосили програму, згідно з якою у найближчі 10 років Європа потребуватиме майже 80 тисяч спеціалістів із фахів «оптика», «оптоелектроніка», «телекомунікації», – каже науковець. – Практично всі вузи Євросоюзу приймають в аспірантуру, а потім і на роботу випускників ЧНУ, зокрема нашого факультету.
Наприклад, наступного року запрошують до Словенії на навчання в аспірантурі двох випускників інженерно-технічного факультету, – розповідає Олег Ангельський. – Запрошення отримуємо навіть з університетів Китаю та Франції. Серед наших випускників чимало працюють інженерами на заводах та у приватних фірмах США. Один із випускників зараз працює у Словаччині у фірмі, яка займається телекомунікаційними мережами. Інший випускник працює у цій самій галузі в Канаді.
Галина МАРКІВ
Анестезіологи
у Німеччині – на вагу золота
Якщо шукати роботу за кордоном через Інтернет, то найбільше пропозицій для медиків у Німеччині. Причому працевлаштувати обіцяють як спеціалістів із досвідом, так і випускників мед-
університетів. Умови праці: контракт на рік та більше, зарплатня – 35-80 тисяч євро на рік. Вимоги: диплом медика та хороше володіння німецькою мовою.
– Рівень знань німецької мови має бути високий, – запевнила Тетяна, менеджер із підбору персоналу. – Щодо освіти, то вона має бути вищою і, зрозуміло, медичного профілю. Впродовж двох років у Німеччині найбільше потребують анестезіологів. Причина у тому, що німецькі анестезіологи шукають вищу зарплатню в інших країнах. А наших задовольняє і зарплатня німецького лікаря. Півроку наш медик у Німеччині працює асистентом лікаря. Потім отримує посаду лікаря і вищу зарплатню.
Потрібні наші медики і в Чехії. Попит є на фельдшерів, медсестер, хірургів, рентгенологів, стоматологів, терапевтів.
– Для роботи у Чехії нашим медикам потрібно скласти іспит на підтвердження кваліфікації та знання чеської мови, – розповідає менеджер фірми Віталій. – Після здачі іспитів (термін – 4-6 місяці) лікар отримує більшу зарплатню. Вік – від 22 до 55 років. Беруть як із досвідом, так і без нього. Наприклад, без проблем може влаштуватися у лікарні інтерн і хірург, за плечима якого багато років практики.
peredplata
