П’ять питань про коронавірус: лікар Валіхновський – про пандемію, імуномодулятори та позитивний досвід Сінгапуру

 
 
Чому ВОЗ заздалегідь оголосила про пандемію COVID-19, які країни досягли успіхів у боротьбі з коронавірусом, та чому не можна захоплюватися імуномодуляторами.


Як повідомляє Центр інформації УПЦ (https://www.facebook.com/church.information.center/), про це розповів заслужений лікар України, диякон Української Православної Церкви Ростислав Валіхновський у програмі «Православний вісник».

Центр інформації УПЦ підготував розширену версію розмови з Ростиславом Валіхновським.
– Що таке пандемія?

– Коронавірусна інфекція свого часу була епідемією, а потім стала пандемією. Про пандемію (поширення інфекційного захворювання у всьому світі) говорять зазвичай, коли у 195 країнах світу відмічається інфікування – тільки тоді оголошується про стан пандемії.

Але ми знаємо, що Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про цей стан значно раніше, для того, щоб захистити світ від згубних наслідків цього вірусу. Причому, не тільки медичних (смертність, поширеність), але й економічних. Тому що коли вводяться карантинні міри, навіть найсильніші економіки довгий час не можуть це витримати, і потім може бути найбільшою загрозою навіть голод.

– Як боротися із коронавірусом?


– Ми можемо говорити про цей вірус у світлі негативних фактів, але маємо і позитивні сценарії, якими діляться ті держави, яким вдалося його взяти під контроль. Це і Китай, не дивлячись на велику смертність, яку вони зустріли. На цей час у цій країні вже розформовані ті перші госпіталі, які вони будували за 7-10 днів, а медики, які лікували у них хворих, знімають маски – це був такий дуже патетичний жест, який говорить про те, що виписали останніх пацієнтів із цих госпіталів.

Унікальним є також досвід Сінгапуру, де буквально з перших днів велася боротьба із вірусом. Так, у Китаї вірус було ідентифіковано у листопаді місяці, а Всесвітня організація здоров’я була проінформована про це 31 грудня. І вже до нового року в Сінгапурі стояли інфрачервоні рамки-сканери в аеропортах, чітко ідентифікувалося, куди рухається громадянин, у якого підтверджено коронавірусну інфекцію на основі експрес-тесту, з ким він живе, і скільки він перебуває на карантині. І таким чином, шляхом жорстких і самих ретельних мір по масовій діагностиці, шляхом відстежування всіх контактів такої людини, ця інфекція була взята під контроль. Тому ці міри в адекватному розумінні можуть бути сьогодні використані й нами як позитивне портфоліо.

– Чи варто приймати імуномодулятори заради профілактики COVID-19?

– Імуномодулятори можна приймати лише за призначенням лікаря. Тому що їх призначають лише при таких важких станах як онкологія, СНІД, пересадка органів.

– Який може бути розвиток цієї епідемії в Україні?


– Це покажуть найближчі два тижні. Хвороба може не розвиватися в Україні. Можуть проявлятися нові спалахи, окрім Чернівців, Києва та ще деяких областей. І може бути навпаки – дуже драматична історія. Це все в Божих руках.
У нас є позитивні приклади Китаю та інших держав, у яких інфекція була переможена у два-три місяці. І коли ми знаємо про цей позитивний досвід, ми розуміємо, що нам потрібно протриматися цей «декретований» період часу. І коли ми чуємо, що потрібно вистояти ці обмеження в часі – ми не впадаємо у нудьгу і зневіру, підіймаємо голову вище та уповаємо на милість Божу. Тому що Господь не покладе на наші рамена ті випробування, яких ми не можемо перенести.

– Як можна стримати епідемію у країні на рівні держави?


– Зараз уряд, парламент, МОЗ України дуже занепокоєні, і вони вживають усіх заходів, можливо навіть і гіпертрофовано, аби стримати розповсюдження вірусу, і це дуже правильні рішення.

Єдине, що я б додав у контексті заяв про діджиталізацію — чітке обчислення всіх матеріально-технічних і людських ресурсів, інтелектуальних ресурсів, які є в державі, у рамках такого страшного виклику як COVID-19. Тобто, щоб ми чітко знали, що зараз в Україні є приблизно шість тисяч апаратів вентиляції легенів, є 13 тисяч ліжок у відділеннях інфекційних хвороб у наших клініках. Є всього-на-всього 10 апаратів екстракорпоральної мембранної оксигенації. Є певна кількість фахівців, яка буде залучена до імовірного спалаху інфекції.

Далі потрібна вичерпна інформація власне про вірус, про пандемію у світі – про позитивний і негативний досвід інших держав – достеменно і дуже деталізовано. Потрібна інформація про стан наших кордонів – про температурне вимірювання, про тестування прямо на кордоні, в аеропортах, про стан у державі – діагностику і лікування.

Ми зараз отримали тестові системи німецького виробника, які вже надійшли у деякі регіони. Тестові набори-розхідники має нам надати Всесвітня організація здоров’я, і це треба контролювати: коли вони поступлять, чи в достатній кількості. Тому що один із рішучих заходів, який допоміг зупинити епідемії у тих державах, де є позитивні результати – це діагностика, діагностика і ще раз діагностика.

Підготувала Дарина Чугаєвська, Центр інформації УПЦ

peredplata