Про таку небезпечну та підступну недугу, що передається через кров, як гепатит С, «Час» неодноразово писав. Так само як і про її цілковите ігнорування буковинською владою. І от 28 листопада в Чернівцях відбувся черговий круглий стіл з питань вірусних гепатитів В і С, зорганізований Чернівецьким міським благодійним фондом «Життя заради життя».
В департаменті охорони здоров’я та цивільного захисту населення Чернівецької ОДА запевнили, що на цьому круглому столі буде (нарешті!, — авт.) представлено проект Обласної програми з профілактики, діагностування та лікування вірусних гепатитів В і С. Саме цього від департаменту очікували і медики, і представники громадських організацій, що опікуються цими проблемами, і журналісти. Найбільше ж тієї програми чекали самі хворі, яких, за неофі-ційними підрахунками, тільки в Чернівцях може нараховуватися більше 10 тисяч (якщо врахувати, що 3-4% українців є носіями вірусу гепатиту С). Але ніхто презентації проекту програми так і не дочекався.
Завідувачка відділу інфекційних хвороб Чернівецької обласної клінічної лікарні пані Валентина Миндреску, яку власне і було делеговано від департаменту на круглий стіл, сказала, що проекту у неї немає. Чому і коли нам чекати його появи, вона пояснити толком не змогла. Так само не показали громадськості проект і минулого року. Хоча запевняли, що він є. Питання тільки — де? І навіщо його приховувати? Чому не дати йому рух?
Аби розвіяти сумніви про наявність-відсутність самого проекту, ми надіслали відповід-ний запит до департаменту охорони здоров’я, де просимо надати нам копію того проекту. Так само ми запитали, які заходи здійснено департаментом протягом 2012 року для вирішення проблеми профілактики, діагностики, лікування вірусних гепатитів В і С. Запитали також і про кількість буковинців, які хворіють і померли від цирозу печінки та раку печінки за 2011-2012 роки. Адже саме ці недуги, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у більшості випадків зумовлені вірусами В і С.
Та, незважаючи на те, що ми ще рік тому підняли проблему відсутності координації в діях медичних закладів та санепідемслужби в реєстрації хворих на вірусні гепатити В і С, в тому числі хронічні, ситуація до цього часу не змінилася. Ще минулого року ми з’ясували, що лікарі в медичних закладах не виконують наказу міністерства охорони здоров’я щодо обов’язкової реєстрації хворих на ці недуги. Навіть в облСЕС визнають, що термінові повідомлення вони отримують тільки від інфекціоністів. І, варто вказати, не всіх. Адже під час круглого столу з’ясувалось, що тільки у одного лікаря хворих на гепатит С більше, аніж статистика по області, яку має облСЕС. Тому завідувачка епідеміологічним відділом СЕС Ірина Вострікова підтримала пропозицію доцента кафедри інфек-ційних хвороб Буковинського державного медичного університету Юрія Рандюка стосовно необхідності розсилання до медзакладів краю відповідного службового розпорядження про обов’язкове виконання наказу з реєстрації хворих.
Редакція, зі свого боку, закликає хворих, їхніх родичів та близьких об’єднуватися, гуртуватися. До прикладу, навколо відповідних громадських організацій, таких як ЧМБФ «Життя заради життя» (вул. Старобільська, 3, м. Чернівці, тел. 572467), ЧМБФ «Нова сім’я» (вул. Головна, 118А, м. Чернівці, тел. 55 83 64). Потрібно вимагати уваги до своєї проблеми, боротися за свої права. Треба писати до департаменту охорони здоров’я ОДА заяви з вимогою вжити необхідних заходів реагування та забезпечити конкретним хворим можливість на безоплатній основі зробити необхідні медичні обстеження та, у разі необхідності, пройти інтерферонову терапію. Зразки заяв можна отримати в редакції газети та на нашому сайті chas.cv.ua.
Наразі ж громадськість потроху зрушує проблему з мертвої точки. Перший крок зроблено – цього року, завдяки зусиллям громадських організацій, до обласної програми з первинної профілактики ВІЛ-СНІД було включено компонент профілактики вірусних гепатитів.
Далі – прийняття окремої обласної програми з фінансуванням з обласного бюджету, прийняття місцевих програм тощо. Головне – боротися і не складати руки. Адже у сусідніх областях щось таки робиться в цьому напрямку. Прикарпатці, наприклад, мають потужний гепатоцентр у Франківську, на Тернопільщині на найближчій сесії будуть розглядати обласну програму боротьби з гепатитом, на Хмельниччині створена спеціальна комісія, яка призначає допомогу особам, які потребують дороговартісного лікування. А Закарпаття в рамках реалізації обласної програми боротьби з інфекціями на 2012-2016 роки вже закупило препаратів для лікування хронічних вірусних гепатитів В і С на понад 2,6 мільйона гривень. Відомо, що й на Буковині вже кілька років діє Гепатоцентр при інфекційному відділенні обласної лікарні. Але він існує лише на папері – ні відповідним обладнанням, ні необхідними медикаментами не забезпечений. Хворі мусять самостійно сплачувати від 3 тисяч гривень в місяць за лікування та від 700 грн. за аналізи. А для того, аби з’явились кошти, потрібна програма.
Кажуть, що той, хто хоче вирішувати проблему, шукає можливості, а той, хто цього робити не хоче, – виправдання. Потрібно змусити владу шукати можливості.
Надія ВІРНА
P.S. Як нам стало відомо, міська СЕС направила листи головним лікарям та начальнику міського управління охорони здоров’я про обов’язкову подачу термінових повідомлень усіх вперше виявлених випадків хронічних вірусних гепатитів. Область поки мовчить.
peredplata
