Гепатит С в Чернівецькій області: експеримент на виживання

Гепатит С в Чернівецькій області: експеримент на виживанняПоширення інфекційних хвороб в країні – це виклик національній системі охорони здоров’я. Коли ж хвороба має високий відсоток хронізації, спричиняє рак та інші смертельно небезпечні недуги, – це вже виклик самій державі та її можливості створити безпечні умови для життя громадян.

Такою хворобою є вірусний гепатит С. Хронізація якого складає більше 80 %, а отже за відсутності вчасного лікування – руйнація печінки, цироз, рак. Діагностування та лікування хронічного вірусного гепатиту С (ХВГ С) дуже дороге. Більшість хворих не можуть собі дозволити від 700 грн. на аналізи крові, від 1500 грн. на аналізи печінки, від 3000 грн. в місяць на ліки.

Кошти на діагностику та лікування інфекційних хвороб мала б виділяти держава. Так, законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії» йдеться про право на охорону здоров\”я. З метою забезпечення ефективного здійснення права на охорону здоров\’я Україна зобов’язалась самостійно або у співробітництві з громадськими чи приватними організаціями вживати відповідних заходів для того, щоб, крім іншого: усунути, у міру можливості, причини слабого здоров\’я; запобігати, у міру можливості, епідемічним, ендемічним та іншим захворюванням.

А статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров\’я, медичну допомогу та медичне страхування і держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Також, згідно в офіційному тлумаченні положення частини третьої статті 49 в Рішенні Конституційного Суду йдеться, що у державних та комунальних закладах охорони здоров\’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.

У свою чергу Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», гарантує право на безкоштовний медичний огляд та обстеження осіб з інфекційними захворюваннями в державних та комунальних медичних установах (стаття 8 ) та право на безоплатність надання медичної допомоги особам, хворим на інфекційні хвороби, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та державних наукових установах (статті 10, 19).

Однак затвердженої державної програми досі немає і, скоріш за все, не скоро буде. Хоча ще навесні 2011 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року, та й в розробленому минуло річ проекті Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми \”Здоров’я – 2020: український вимір\” йдеться про закупівлю лікарські засоби та вироби медичного призначення для хворих на хронічні гепатити. Але проект так і залишився проектом.

А в регіональних управліннях охорони здоров’я все кивають на те, що немає державної програми, а тому не буде й місцевої.

Однак, розуміючи безвихідність ситуації, під тиском громади або ж інших чинників, деякі регіони в України приймають регіональні програми, вишукують кошти на закупівлю ліків, безкоштовний скринінг населення, освітні програми тощо (на Закарпатті, в рамках реалізації обласної програми боротьби з інфекціями на 2012-2016 роки, вже закуплено препаратів для лікування хронічних вірусних гепатитів В і С на понад 2,6 мільйона гривень).

На жаль, в Чернівецькій області хворі на ХВГ С залишені владою напризволяще. Обласної програми немає. В 2008 році було створено Гепатоцентр. Але за всі роки його існування він є Центром лишень на папері. За хворими закріплені ліжка в інфекційному відділенні Чернівецької обласної клінічної лікарні. Ні гривні коштів на закупівлю ліків, обладнання, на розхідні матеріали, на діагностику не виділялось. При тому, що станом на 1 жовтня 2012 року в Чернівецькому обласному гепатологічному центрі, згідно відповіді на наш запит департаменту охорони здоров’я, офіційно зареєстровано 287 хворих з вірусними гепатитами В та С.

А для виділення коштів на Гепатоцентр потрібна обласна програма. Про її існування в обласному департаменті охорони здоров’я нам говорили протягом двох років. Однак на неодноразове прохання надати проект програми для ознайомлення ми отримували відмовки. Коли вже наш запит з проханням надати копію проекту, був проігнорований, ми в усній бесіді з виконавцем відповіді дізнались, що насправді, як такого, проекту програми немає, є лишень розрахунки. Бо, знову ж таки, немає державної програми, кошті і т.п.

Невтішним виявилось й те, що на 2013 рік Чернівецька ОДА прийняла рішення запровадити мораторій на розробку та прийняття нових регіональних програм, які не включені до Програми економічного і соціального розвитку області на 2013 рік. Програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів в області немає. А отже в 2013 розрахунки так і залишаться лишень розрахунками.

Варто наголосити, що проблема ХВГ не тільки в тому, що на його діагностування та лікування держава не виділяє кошти. В Україні відсутня реальна статистика захворювання. І хоча ще з червня 2009 року з метою удосконалення реєстрації хронічних парентеральних гепатитів 2 затверджений Наказ №378, який передбачає реєстрацію хронічних гепатитів В та С , реєстрація ХВГ відбувається дуже погано. Причина цього в тому, що лікарі не виконують наказ, а санепідемслужба не особливо того вимагає.

Показовим було те, що під час нещодавнього круглого столу, котрий відбувся в Чернівцях, лікарі та науковці говорили про кількість своїх хворих на ХВГ С, яких по суті виявилось більше, аніж офіційна статистика надана представниками з міської та обласної СЕС. Тільки в обласному Центрі боротьби з ВІЛ-СНІД хворих на ХВГ С більше в рази.

Тому нагальним є обов’язкова реєстрація хворих на ХВГ і, в результаті, отримання реальної картини захворювання. Так, після круглого столу, міська СЕС направила листи головним лікарям та начальнику міського управління охорони здоров’я про обов’язкову подачу термінових повідомлень усіх вперше виявлених випадків хронічних вірусних гепатитів. На наше звернення до обласної СЕС такого кроку не послідувало.

Потрібно посилити контроль СЕС за виконанням Наказу МОЗ про реєстрацію хворих на ХВГ В і С (що, власне, і передбачено Наказом).

Окрім того, у зв’язку з небажанням влади приймати нові регіональні програми, потрібно включити компонент вірусних гепатитів у вже існуючі обласні програми з профілактики та боротьби з ВІЛ-СНІД та туберкульозом. Перший крок уже зроблено – компонент профілактики вірусних гепатитів таки включили в обласну програму з первинної профілактики ВІЛ-СНІД. За резолюцією круглого столу домовлено, що на Координаційній раді з питань протидії епідемії ВІЛ-СНІДу та туберкульозу при ОДА буде створено робочу групу з питань вірусних гепатитів, яка рекомендуватиме включити компоненту вірусних гепатитів до вже існуючих програм з боротьби проти ВІЛ-СНІД. Компонент з профілактики вірусних гепатитів В і С було обіцяно приєднати до інформаційно-просвітницьких кампаній, котрі регулярно здійснює Чернівецький обласний Центр здоров’я.

Зрозуміло, що справа не зрушиться з місця, якщо хворі не почнуть згуртовано вимагати від держави підтримки та лікування. Громадські організації, які відають цими питаннями (в Чернівецькій області це дві НГО: «Життя заради життя» та «Нова сім’я»), повинні більш активно залучати хворих на ХВГ та їх родичів до адвокації проблем гепатиту С.

Також ми запропонували хворим на ХВГ С писати до департаменту охорони здоров’я ОДА заяви з вимогою вжити необхідних заходів реагування та забезпечити конкретним хворим можливість на безоплатній основі зробити необхідні медичні обстеження та, у разі необхідності, пройти інтерферонову терапію. Зразки заяв можна отримати за цим посиланням. Такі ж зразки ми роздали лікарям-інфекціоністам та гастроентерологам, котрі були присутні на круглому столі, а також журналістам під час інших заходів, аби ті їх поширювали.

Окрім того, в процесі розслідування проблеми, спілкування з науковцями та медиками, ми виявили, що деякі кошти держава таки виділяє на лікування хворих гепатитом С, в тому числі з Чернівецької області. Так, як повідомили в Національній академії медичних наук України, між президентом академії та головою Чернівецької ОДА Михайлом Папієвим підписана угода про співробітництво, згідно з якою з Чернівецької області хворі можуть скеровуватися до установ академії на безоплатне лікування. І, наскільки відомо, в прийнятому бюджеті на 2013 рік (додатки) закладено кошти на бюджетну програму \”Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України\”. У рамках цієї бюджетної програми у 32 установах Академії планують пролікувати 144,5 тис. хворих, в тому числі й хворих на гепатит С. На жаль, процедура «потрапляння» до списку обраних, незрозуміла. Тому ми скерували запит до департаменту, аби нам це роз’яснили.

Насправді ж, наразі нагальною проблема є об’єднання хворих навколо проблеми відсутності безкоштовного діагностування та лікування. Адже хвороба – це не ідеологія, навколо якої гуртуються люди. І, якщо пригадати шлях, який пройшли хворі на ВІЛ-СНІД до визнання державою епідемії цієї недуги, то від відособленості до адвокації своїх прав може пройти не один рік.

А за даними ВООЗ кількість хворих на ХВГ В і С вже в 14-15 разів перевищує кількість ВІЛ-інфікованих. Про це йдеться в тій самій затвердженій Кабміном Концепції Державної програми. І саме вірусні гепатити в Україні за ступенем негативного впливу на здоров\’я населення займають домінуюче місце в структурі інфекційної патології. ХВГ С інфіковано біля 3% громадян України, що складає близько 1 170 000 осіб. Згідно з прогнозами, за 10-20 років смертність від вірусного гепатиту С і його наслідків зросте утричі. Природне протікання хвороби (від інфікування до розвитку цирозу печінки) без належного лікування займає від 10 до 15, а іноді й до 5 років.

Тому діяти треба якомога швидше. І вимагати дій від місцевої влади.

Надія ВІРНА

в рамках освітньої програми \”Розуміємо права людини\”

peredplata