НАТО й Україна — історичні паралелі

Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Брюсселя: 
-Історія циклічна. Сьогодні вона для мене перегукується зі сторінками української Русі доби короля Данила Галицького і його брата, волинського князя Василька Романовича
Не знаю з якого дива почав перечитувати сьогодні статут НАТО і, зокрема, 5 параграф договору про колективну безпеку і оборону країн, які є членами Альянсу. Нічого нового не вичитав і позиція НАТО не надавати Україні далекобійних ракет ATACMS менi стала ще більш незрозумілою і нелогічною. Чомусь у НАТО вважають, що якщо країни Альянсу не нададуть Україні далекобійну зброю, то не будуть вважатися стороною війни з Росією. І там у центрах прийняття рішень не повилазило, вони бачать, що російські ракети б’ють по території України, яка пролягає на межі з країнами НАТО: Волинь, Львівщина, Буковина…
У відповідь на це США і країни Західної Європи “фарширують” Польщу, країни Балтики новітньою зброєю і додатковими військовими підрозділами. Днями в Румунії, на кордоні з Україною (Північна Буковина) і Молдовою США висадили елітну дивізію повітряного десанту Screaming Eagles (“Крикливі орли).
Але ж українцям від цих маневрів союзників “тепліше” і безпечніше не стало.
Як і чому в статуті НАТО з’явився 5 параграф договору про колективну безпеку і оборону? Я думаю, таке моє припущення, що ідея про колективну оборону сягає часів ХІІ століття коли Європа потерпала від набігів монголів …
У грудні 1253 року посланець Папи Римського Інокентія ІV абат Опізо прибув до міста Дорогочина над Бугом — міста на західній околиці Галицького і Волинського князівства. Дорогою абат оприлюднив папську буллу (грамоту), яка закликала володарів Чехії, Моравії, Сербії, Помор”я та Пруссії до Xрестового походу під проводом князя Данила Галицького проти монголів.
Опізо привіз Данилові королівські клейноди: корону, скіпетр і державу та закликав Данила Галицького коронуватися. Згідно із Римськими статутами і законами Король не міг бути чиїмсь васалом, а усі інші королі були зобов’язані усім миром боронити один одного від чужоземних нападників.
— На що мені королівський вінець, коли татари лютують! — сказав тоді Данило Романович.
Та зрештою Данило Галицький таки прийняв корону і набyв титул Короля Русі.
Данилові вже було 52 роки. Його держава простягалася від Бугу до Дніпра й була чи не найбільшою в Європі. Однак після коронації Данила Галицького володарі Центральної Європи не підтримали його в боротьбі з монголами. Вони сподівалися (як і сьогодні !!!), що орда не дійде до їхніх держав.
Данилові Галицькому довелось воювати самотужки. Він перебудував замки на фортеці, реорганізyвав своє військо, за західноєвропейським зразком одягнув важку кінноту в лати. Попри поразки, він зміг відстояти свою державу.

peredplata