Митець із національною харизмою і духовною міццю.

 
30 січня – 125 років від дня народження Василя Залуцького, графіка, різьбяра, живописця, члена УСС, уродженця с. Залуччя на Снятинщині.
ЗАЛУЦЬКИЙ Василь (справжнє прізвище – Оробець; 30. 01. 1895, с. Залуччя Снятин. пов., Галичина – 15. 07. 1973, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) – графік, скульптор і живописець. Так про славетного покутянина подають відомості документальні джерела. Ім’я Василя Залуцького довший час було відоме тільки в українській діаспорі. Його талант насправді великий, а доля незвичайна і цікава, сюжет якої міг би послужити для написання роману чи навіть зйомки фільму. Під час Першої світової війни Василь Оробець із с. Залуччя вступив до лав Українських Січових Стрільців. Служив 1916 р. у Пресквартирі Легіону УСС. Автор численних робіт зі стрілецького життя. У 1918 р. воював у лавах УСС у Центральній Україні. Навчався у Київському поліграфічному інституті, а свого часу починав навчання у м. Снятині разом із художником Василем Касіяном.
Василь Залуцький, як професійний художник, співпрацював із видавництвами Харкова («Рад. селянин», «Селянська Україна») та Києва. Займався мистецьким оформленням багатьох журналів, плакатів, книжок. Після Другої світової війни потрапив у ворожий полон і перебував у таборі переміщених осіб у Авґсбурзі (Німеччина). Навіть у Німеччині зміг займатися творчою працею, працював як художник-декоратор і оформлювач. Проілюстрував багато книг, серед яких «Син України», «Юність Василя Шеремети» У. Самчука, «Тисяча і одна ніч».
За свої глибоко націоналістичні переконання емігрував. З 1949 року проживав і працював у Канаді. В Едмонтоні активно працював над театральними декораціями, а згодом навіть створював ікони та іконостаси для церков, проявив себе як майстер в різьбярстві. Василь Залуцький прославився своїми оригінальними вітальними листівками, на яких зображував українські народні звичаї, традиції найбільших релігійних свят. А ще він був майстром портрета, книжкової ілюстрації і навіть поштової марки. Чи не найкраще і філігранно передав колорит покутського та гуцульського Різдва та Великодня в усіх барвах і деталях автентичного побуту, одягу. Ось ці диво-листівки з минулого, які дихають святом і співзвучні із сучасним, нашою живою історією і традиціями!

Залишити відповідь