Разом з Dmytro Vortman підготували таку карту.
Часто Чернівецьку область називають Буковиною. Або Північною Буковиною.
з точки зору брендування сучасного регіону України це, напевно, має сенс. Однак, говорячи фахово, Буковина і Чернівеччина територіально не тотожні.
Чернівецька область складніша. Вона включає в себе: 1) частину історичної Буковини, 2) частину історичної Бессарабії, 3) околиці міста Герца. Із 1770-х і до 1914 року ці три частини Чернівеччини постійно перебували у складі різних держав: Австрії/Австро-Угорщини, Оттоманської Порти/Росії та Молдови/Румунії.
Про Герцу згадують найменше, вона була молдовською/румунською безперервно до 1940 року. Бессарабією в Україні більше звикли називати її південну, одеську частину, або Буджак. Загалом історична Бессарабія – це Бессарабська губернія Російської імперії. Нині це схід Чернівеччини (Хотинщина), південь Одещини і вся правобережна (відносно Дністра) Молдова. Історичну Буковину (австрійський коронний край) Україна ділить майже навпіл із Румунією.
Термін “Північна Буковина”, очевидно, з’явився у 1940 році, коли Сталін зажадав цю територію у Румунії. Тоді радянсько-румунський кордон провели як під лінійку, нехтуючи етнічними та адміністативними межами (звідси і Герца, яка не була ані Буковиною, ані Бессарабією).
В австрійські часи існувала традиція розглядати Буковину як складену із двох етнічних частин: Української та Румунської (принаймні це випливає з українських текстів). У проєктах українського державотворення початку ХХ ст. українсько-румунський кордон мав проходити саме по етнічній межі.
Українська (етнічна) Буковина територіально не збігається з пізнішою Північною Буковиною. На нашій карті це добре видно: околиці Молдавиці (Руської) – це Українська і водночас Південна Буковина, а околиці Чудея – Румунська і водночас Північна Буковина.
Тому ще раз: Чернівецька область = частина Української Буковини + частина Румунської Буковини + околиці Герци + частина Бессарабії.
peredplata
