Колядки, персонажі Маланки, статті про святкування у часописах початку ХХ століття. Державний архів Чернівецької області представив тематичну документальну виставку, присвячену традиціям і звичаям різдвяно-новорічних свят на Буковині.
Наша Буковина славиться різноманітними святковими традиціями зимового циклу. Вони переходять з покоління у покоління. У сиву давнину буковинці зустрічали Новий рік навесні. Саме тому у багатьох відомих щедрівках цього вечора прилітає ластівочка. Згодом після хрещення Київської Русі у споконвічні традиції почали вплітатись біблійні мотиви.
Початком новорічних свят вважався День Святого Миколая. Найбільшим зимовим святом є Різдво. Цього дня збирається вся родина. На Різдво прийнято колядувати. Зазвичай колядники заходили на подвір’я кожної хати і славили Бога, господарів та членів родини, бажали їм здоров’я, щастя, щедрого врожаю, достатку. Колядників прийнято обдаровувати.
На Святвечір готували 12 пісних страв, головною з них була пшениця (кутя), яку підсолоджували медом і додавали горіхи та перетертий мак. До столу також подавали голубці, пампушки з часником, гриби, рибу, рибну юшку, бурячок, боби, горох або квасолі, вареники з маком або іншою начинкою (з вишнями, черешнями, сливами, картоплею, капустою), узвар тощо. На Різдво готували також святкову трапезу, де вже могли бути холодець, начинена курка, начинка.
По-різному в області відзначали Маланку. Деякі громади святкують Маланку в ніч з 31 грудня на 1 січня, інші – у ніч на 14 січня. Головними персонажами є дівчина Маланка, ведмеді, діди, коні. У деяких громадах збереглося обрядове купання.
Зимовий цикл свят завершувався на Водохрещенні, під час якого відбувалося освячення води та сільські обходи для освячення осель.
З прийдешніми святами Вас!
peredplata
