За своє коротке життя він став автором 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Працюючи на чернівецькому заводі «Легмаш» штампувальником у фурнітурному цеху, Івасюк створює з місцевих робітників ансамбль «Буковинка». Разом з «Буковинкою» Івасюк дебютував на київському телебаченні, а згодом тоді вже популярна співачка Лідія Відаш записує на Українському радіо пісню «Я піду в далекі гори».
У 1970 році Івасюк пише пісні «Червона рута» й «Водограй», які 13 вересня вперше виконав з Оленою Кузнецовою у програмі Українського телебачення «Камертон доброго настрою».
Наступного року режисер Роман Олексів зняв у селищі Яремча український музичний фільм «Червона рута», в якому звучить багато пісень Івасюка. «Червона рута» перемогла на фестивалі «Пісня-71». Згодом її виконали солісти ансамблю «Смерічка» Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк на завершальному концерті в Останкіно. У 1972 році пісня «Водограй» у виконанні цього ж ансамблю перемогла у всесоюзному пісенному конкурсі «Пісня-72». Тоді ж на Чернівецькому телебаченні відбулася прем’єра пісні «Балада про дві скрипки», яку виконала Софія Ротару.
Невідомо, скільки ще міг зробити для українського культурного відродження митець, якби не раптова й, що головне, загадкова смерть. Володимир Івасюк був справжнім талантом української музики, пам‘ять про якого живе досі у його неперевершених піснях.
peredplata
