НЕБЕСНА СОТНЯ НА ВАРТІ

НЕБЕСНА СОТНЯ НА ВАРТІ

А сотню вже зустрінуть небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров\’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог побачивши загін,

Спереду сотник молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній сивий-сивий…

І рани їхні вже їм не болять,

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад…

НЕБЕСНА СОТНЯ В ВИРІЙ ПОЛЕТІЛА…

peredplata