.
На цій світлині ви бачите Беніто Муссоліні, який напередодні і в роки Другої Світової війни прагнув створити Італійську імперію, яка б була у військовому союзі із нацистською Німеччиною.
.
Так, от, цей Беніто Муссоліні мав зятя – Галеццо Чано (див. його фото у моєму коментарі), який якийсь час був міністром закордонних справ в уряді Муссоліні, але відкрито виступив проти свого тестя, був заарештований і розстріляний.
.
Тут головне у тому, що вищезгаданий Галеццо Чано мав родичку – Марію Доміні, яка стала дружиною Олександрові Бандері – рідному братові Степана Бандери.
.
А, познайомився Олександр Бандера зі своєю майбутньою дружиною Марією Доміні у Римі, коли там – за Постановою Проводу ОУН – навчався у Римській вищій школі економічно-політичних наук, де згодом отримав вчений ступінь і почав працювати на Апеннінах у тамтешній станиці ОУН.
.
Але у 1941 році німецькі нацисти заарештували Олександра Бандеру (після проголошення відновлення української незалежності у Львові) і відправили зі Львова у концтабір Аушвіц, де Олександр отримав порядковий номер 51427.
.
Те, що Олександра помістили в один барак з тамтешніми польськими арештантами, було фатальною помилкою з боку німецького командування, бо вже через три дні після прибуття до Аушвіца, тамтешні поляки, довідавшись що він – українець та ще й з роду Бандер, його закатували до смерті.
.
А, Олександрові Бандері тоді виповнився всього 31 рік…
.
Отримавши звістку про трагічну загибель свого чоловіка Олександра Бандери, його дружина Марія Доміні тут же звернулася до свого близького родича Чіано Галеаццо щоби той допоміг іншим українцям у тому концтаборі Аушвіц. І той, того ж дня надіслав відповідне клопотання до Берліну.
.
На цю депешу від Чіано Галеаццо в столиці Райху відреагували дуже швидко, бо адміністрація “Аушвіца” отримавши відповідне доручення з Берліну тут же відділила українських в’язнів від польських і перевела усіх наших в окреме приміщення.
.
Більше того, згідно із тим окремим дорученням, яке виклопотав Чіано Галеаццо на прохання удови Олександра Бандери, відтоді адміністрація того концтабору почала виводити українців на роботу окремою бригадою “…щоби унеможливити зіткнення із поляками”.
.
…Отакі-от історії діялися із нашими українськими політичними вождями та їх родинами у часи попередньої війни. І як деякі з них гинули мученицькою смертю від рук наших споконвічних історичних неприятелів.
.
І от, дивіться, як цікаво виходить:
.
1- в часи Першої Світової війни вибухнула перша польсько-українська війна, яка почалась зі збройного повстання українців у Львові;
.
2-в часи Другої Світової війни вибухнула друга польсько-українська війна 1943-1947 років (цей термін впроваджений Володимиром Вятровичем);
.
3-зараз починає заноситися на черговий загальноєвропейський військовий конфлікт, в якому скоріш за все, бритимуть участь держави всього нашого континенту. Як поведе себе на цей раз Польща..? Які ідеї рухатимуть польським суспільством, коли їм доведеться, таки, брати до рук зброю і віддавати свої життя за кохану Вітчизну?
.
Може, врешті тоді вони усвідомлять, що не українці винні у всіх їхніх бідах, а цілком інший ворог.”
(с) Микола Бандрівський
peredplata
