До Надвечір’я Різдва всі готувалися заздалегідь, щоб встигнути сісти за стіл з першою зіркою. Особливі прикмети та обряди існують для жінок на 6 січня.
Як тільки закінчувалися приготування, господиня вдома не прибирала і припиняла будь-яку роботу по дому до свята Хрещення Господнього (19 січня). Тільки після Водохреща все сміття збиралося і спалювалося у дворі, символізуючи очищення.
Переддень Різдва – це сімейний вечір і вважалося поганим знаком же не бути вдома в Надвечір’я. Це обіцяло поневіряння по чужих землях весь рік.
Не можна було лаятися в цей день, якщо господарі не хотіли провести цілий рік в сварках. Хорошим знаком вважалося примирення з усіма ворогами.
Хорошим знаком вважається чхнути за вечерею – це обіцяє удачу в наступаючому році.
У будинку ставили Дідух, який повинен був притягнути в нього достаток і багатство. Його виготовляли з останнього снопу на полі, який спеціально залишали ще з осені. Як тільки вносили Дідуха не можна було робити ніяку роботу по дому, тільки доглядати за худобою.
Згідно з традицією, їжею зі святкового столу потрібно було обов’язково нагодувати худобу. Для цього господар брав по ложці кожної страви на тарілку і відносив тваринам. В цей же день не можна було бити тварин. Вважалося, що опівночі вони розповідають про своїх господарів самому Богу, тому їх потрібно задобрити.
Святу вечерю вважали вечерею всього роду. Наші предки вірили, що мepтві рідні теж присутні на трапезі, тому для них залишали кутю та узвар, а також не прибирали на ніч посуд і прилади – щоб душі помepлих могли злизувати їжу з тарілок.
Вранці дивилися на столові прибори біля кожної тарілки на столі – якщо чиясь ложка була перевернута догори денцем, того, хто їв з неї в цьому році очікують великі неприємності.
Після вечері починалися гуляння. Молоді дівчата і хлопці ворожили на судженого, а також колядували.
Прикмети природи Надвечір’я Різдва
Переддень Різдва міг “напророкувати” врожайну і неврожайнe погоду влітку. Тому наші предки уважно вдивлялися в погоду.
Якщо було зоряне небо в ніч перед Різдвом, то вважалося, що кури будуть добре нестися і буде багато гороху в наступному році.
Якщо був місяць на небі – то буде хороший урожай гарбуза.
Іній на деревах віщував багато горіхів і садових плодів.
Сніг обіцяв багатий урожай на яблука. Чисте небо означало сухе і врожайна літо, і навпаки.
Традиції Різдва Христового
Вранці 7 січня українці йшли до церкви. Після служби вони сідали за святковий стіл, який на відміну від Надвечір’я, не був пісним.
Ходити в гості було прийнято після обіду. Молоді відвідували своїх батьків. Хрещеники – несли обід хрещеним батькам, а ті обдаровували їх подарунками.
У цей день прощали всі образи і мирилися. Також продовжували колядувати. Колядки притягували достаток в будинок, тому колядників господарі добре дякували. Якщо колядники обходили будинок стороною, це було поганим знаком. На Різдво наші предки уважно ставилися до прикмет.
Різдвяні прикмети
Вважалося, що якщо ви втратили якусь річ – чекайте збитків в наступному році. Якщо ви щось знайшли дороге, тоді щастя і удача будуть супроводжувати весь рік.
Якщо за Різдвяним столом ви розлили якийсь напій (це не стосується алкогольних), то ця прикмета означала швидкий прихід успіху.
Якщо напередодні Різдва або на Різдво впустити дзеркало, і воно трісне, то можна накликати в будинок біду.
Жінкам не можна було виконувати будь-яку роботу, особливо шити, вишивати і в’язати. Якщо вона це робила, то вважалося, що це притягне хвороби в сім’ю.
Поганою прикметою була миша в будинку на Різдво. Вона накликала розорення.
Знайти ложку на Різдво, значить найпотаємніше бажання повинно скоро виповнитися.
Вважалося, що зустріч з горбатою людиною на Різдво принесе удачу на наступний рік, особливо, якщо ви змогли до горбу доторкнутися.
peredplata
