У ДАВНИНУ ЧОРНІВКИ – БУЛИ ДВІ …

З тих існуючих документів, що стали відомі, можемо констатувати, що в XVII столітті Чорнівка була власністю великого логофета Матея Гаврілаша. Із заповіту, написаного ним, ми дізнаємося, що 4 березня 1652 року він розділяє село між своїми дітьми: Ієремією, Іляною та Александрою. Остання отримала верхню Чорнівку та половину нижньої Чорнівки. Вона була одружена з державним скарбником Йордакієм Кантакузіно і тому найбільша частина села дісталась у володіння родині Кантакузіно . Друга половина нижньої Чорнівки відійшла у спадок до Іляни. Невідомо, чи Іляна довгий час керувала своєю половиною маєтку, але через деякий час її частина перейшла також до родини Кантакузіно.
Як відомо з археологічних досліджень, проведених в адміністративних межах сучасного села Чорнівка, існувало велике поселення, яке знаходилося в урочищі «Пуста Чорнівка» у нижній частині села, де проживало біля 800 людей, поруч з якими знаходилась фортеця, яка має назву в науковому світі – Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ-ХІІІ ст. Після нападу татаро-монгольського війська на фортецю, поселення почало занепадати, але маленькі групи людей жили там, аж до початку ХХ століття. Більшість жителів Нижньої Чорнівки перебралися жити до Верхньої Чорнівки.
(Про поселення та фортецю напишу згодом).
(Використані матеріали: Теодор Балан. «Маєток Чорнівка та родина Гурмузакі». І. Возний. «Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ-ХІІІ ст.»)
староста Чорнівки