Злочини москалів забуттю не підлягать!.

26 червня 1954р. — 500 українських жінок загинуло в Кенгірі (Казахстан) під час придушення повстання політв’язнів
Повстання радянських політв’язнів у степовому таборі в селищі Кенгір, Казахстан, придушили за допомогою армії та танків 26 червня 1954-го. Повстання тривало 40 днів. У Степлагу в’язні повільно помирали на рудниках. Щодня прибували нові ешалони з невільниками. На момент повстання у таборі перебувало 9596 українців. Серед них члени ОУН і бійці УПА. Того дня загинуло близько 700 людей.
Повстання розпочалося 16 травня. За день до цього вартовий Калімулін застрелив 13 людей і поранив 33. Тоді політичні в’язні на чолі з волинським ОУНівцем Віталієм Скіруком та інші українці подолали табірну загорожу і розгромили штрафний і слідчий ізолятори.
Повстанці виготовили повітряну кулю для підйому плакату з текстом: “Ганьба берієвському свавіллю!”. Виготовили 25 листівок російською й казахською накладом понад 700 примірників. Тоді ж 19 тис. в’язнів на знак протесту відмовилися виходити на роботу. Керівником обрали Михайла Сороку. Він же склав “Гімн Кенгірського повстання”. Повстанці готували зброю – саморобні ножі, списи, гранати з пляшок, шили форму.
Чоловіки та жінки насипали барикади. Коли їм відключили електрику, створили власну електростанцію. Греко-католицький священик Антін Куява провів вінчання декількох пар ув’язнених жінок і чоловіків.
Повстанці вимагали припинити свавілля адміністрації та видати винних у масових розправах.
26 червня о четвертій ранку комісія МВС звернулася по радіо до повсталих із вимогою здатися. Повідомили про введення військ. Після цього до зони ввели 1600 солдатів Червоної армії з 98 собаками, 3 пожежні машини, 5 танків Т-34. Це був єдиний випадок використання танків для придушення повстання у таборах. Розпочалась розправа. В’язні організували самооборону, забарикадувавшись у 6-ти бараках.
“Побачивши танки, в’язні жіночого табору, щоб рятувати друзів, вийшли назустріч ворогу. Майже всі вони були святково вдягнуті у вишиті сорочки. Близько двох сотень жінок і дівчат взялися за руки і лавами рушили проти танків. Але танки не зупинилися. Вони навіть не зменшили швидкість й один за одним переїхали живу фалангу”, – згадує в’язень Ференц Варконі.
Влада заарештувала 436 активних учасників повстання, з них 36 проходили у справі про Кенгірське повстання, всі інші потрапили в тюрму.
Ще 1 тис. ув’язнених (500 жінок і 500 чоловіків), які підтримували повсталих, відправили у “Дальстрой” і в Озерний табір.
 
 
 

Новини Партнерів