Фільм Лозниці про Бабин Яр визнали найкращою документальною стрічкою у Каннах.

Журі Каннського кінофестивалю, який тривав з 6 по 17 липня, визнало стрічку “Бабин Яр. Контекст” українського режисера Сергія Лозниці найкращим документальним фільмом.

Про це у Facebook повідомив Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”.

“Фільм українського режисера Сергія Лозниці “Бабин Яр. Контекст”, знятий за підтримки Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, отримав премію “Золоте око” на Каннському кінофестивалі, розділивши перше місце з документальною роботою індійського режисера”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Що покажуть на Каннському кінофестивалі 2021

Нагорода “Золоте око” присуджується з 2015 року найкращим документальним фільмам. Режисер фільму “Бабин Яр. Контекст” Сергій Лозниця подякував Каннському фестивалю, Меморіальному комплексу “Бабин Яр” та своїй команді.

“Сподіваюся, що ця нагорода допоможе фільму досягти більш широкої аудиторії по всьому світу. Та, звичайно, я сподіваюся, що цей фільм буде показаний в Україні та стане предметом змістовної розмови. Така розмова особливо важлива для країни, на території якої 80 років тому відбулися ці трагічні події”, – сказав Лозниця.

Про фільм

“Бабин Яр. Контекст” складається з 24 епізодів, змонтованих з архівних матеріалів. Проєкт розповідає про масові вбивства євреїв в окупованому нацистами Києві у вересні 1941 року та про наслідки цієї трагедії. Кожен епізод є закінченим сюжетом, прямо або побічно пов’язаним з трагедією Бабиного Яру.

У фільмі використані матеріали з Красногорського архіву (РДАКФ), Бундесархіву та німецьких регіональних архівів, архіву імені Пшеничного, а також з приватних зібрань.

Фільм Лозниці про Бабин Яр визнали кращою документальною стрічкою у Каннах

Постер фільму.

У фільмі “Бабин Яр. Контекст” показані кадри, як українське населення зустрічає спочатку нацистів, а потім Червону армію, але історичний контекст, у якому жили українці – репресії, Голодомор, переселення – режисер не показав. В інтерв’ю суспільному мовнику Лозниця сказав, що фільм потребує історичного коментаря, але цим мають займатися історики, а не він.

“Я закликав би глядачів після перегляду, якщо якісь епізоди викликають запитання, звернутися до книг або, наприклад, заглянути у Вікіпедію. … Не варто дивитися на цей фільм очима сьогодення. Я гадаю, що на історію того часу треба дивитися очима того часу”, – відповів Лозниця в інтерв’ю.

В цьому ж інтерв’ю режисер сказав: “Україна як країна, як країна… з’явилася тільки вперше. Ми не говоримо там про Київську Русь. Уперше з’явилася в 1991 році в результаті розпаду Радянського Союзу. І Україні як країні належать також частини, які потрапили туди завдяки пакту Молотова – Ріббентропа, і були відторгнуті від інших країн”.

Такі заяви режисера обурили частину культурної спільноти України і загострили занепокоєння навколо діяльності Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, який замовив Лозниці фільм до 80 роковин Голокосту.

Меморіальний центр очолює російський режисер Ілля Хржановський, це приватний проєкт, що фінансується українськими та російськими бізнесменами, зокрема, Павлом Фуксом, Михайлом Фрідманом і Германом Ханом, які перебувають у так званому “списку Путіна” Міністерства фінансів США, в який внесені особи, наближені до президента Росії Володимира Путіна.

Також керівництво Центру провокує навколо себе скандали. Один з останніх – центр хоче отримати в оренду будівлю на території старого цвинтаря, в якій цьогоріч мав відкритися музей жертв Бабиного Яру і в реконструкцію якого держава вклала понад 30 млн. грн. У проєкті перебудови будівлі є пункт про “піднесення” даху на 25 метрів угору.

“Будівля знаходиться на території та на балансі Національного заповідника “Бабин Яр”, очолювати котрий міністр Ткаченко призначив юристку та бізнес-партнерку Андрія Єрмака – Розу Тапанову”, – заявив колишній директор “Довженко-Центру” Іван Козленко.

Співголова Асоціації єврейських організацій і громад України (Ваад) Йсиф Зісельс неодноразово говорив, що Центр за участі Хржановського і фінансування російських олігархів є троянським конем Кремля, мета якого виставити українців антисемітами.

Не дивлячись на критику та звинувачення, Офіс президента і Міністерство культури та інформаційної політики співпрацює з Центром, і не підтримує проєкт розроблений в Інституті історії НАН групою під керівництвом Ігоря Пошивайло.

У липні 2021 року відбувся форум “Україна 30. Гуманітарна політика”, на якому виступив президент Володимир Зеленський, Хржановський та заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

Докладніше про діяльність центру – читайте в інтерв’ю голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича: “Незрозуміло, що там робить “Стіна плачу”

Що відомо

  • Міжнародний Каннський кінофестиваль традиційно проводився наприкінці травня в курортному місті Канни на базі Палацу фестивалів та конгресів. Фестиваль проводять щорічно з 1946 року.
  • Стрічка “Бабин Яр. Контекст” українського режисера Сергія Лозниці увійшла до переліку фільмів Каннського кінофестивалю поза основним конкурсом.
  • Цього року за “Золоту пальмову гілку” на 74-му Каннському кінофестивалі змагалися лише чотири жінки серед режисерів 24-х фільмів-претендентів на головну нагороду.
  • Американська актриса і режисерка Джоді Фостер отримає почесну нагороду “Золота пальмова гілка” на 74-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Таким чином організатори кіноогляду відзначать досягнення Фостер в індустрії.
  • Журі під головуванням Спайка Лі вручило головний приз молодій французькій кінематографині Джулії Дюкорно за фільм “Титан”. За всю історію фестивалю Дюкурно стала другою режисеркою, яка отримала “Золоту пальмову гулку”. 28 років тому нею була нагороджена Джейн Кемпіон за фільм “Фортепіано”. Повний список переможців Канн – за посиланням.

 

 

peredplata