Стодвадцятирічна грушка Франка вродила після лікування. Як рятували останнє плодове дерево поета (+коментар BukNews про горіхи і липу Кобилянської).

Унікальне дерево пережило дві війни, руйнування, але продовжувало щедро давати плоди до 2019 року, поки не виявили, що воно хворіє. 

Грушка, яку посадив у Львові Іван Франко, одужала після лікування і дала перші плоди. Розповідаємо історію унікального дерева. 

Чим унікальне та особливе це дерево

Грушка – єдина, що вціліла, зі всіх плодових дерев, яке посадив Іван Франко, схрестивши дичку з сортовою породою. Її він висадив, коли придбав віллу, де нині розташований музей.

Відтоді дерево пережило дві війни та руйнування.

“Це велика цінність для музею, оскільки маємо живий експонат. Дружина Франка дуже любила готувати всякі різні смаколики з грушею, варення”, – пояснював заступник директора музею “Дім Франка” Любомир Більо 5 каналу.

Однак минулоріч Музей Франка виступив із заявою – унікальну грушку потрібно лікувати. 

 

Дерево, якому на той час виповнилося 118 років, перестало давати плоди, вкрилося ніби іржею і почало всихати.

 

“Ззовні – це дерево зелене, а середина його повністю трухлява. Його вже пробували вилікувати, його і цементували, і що тільки не робили, але це навпаки погіршило стан груші. Але шанси у нього є чималі”, – пояснював фахівець з обслуговування та догляду за деревами Володимир Ветрограцький.

Також всередині стовбура знайшли кілограми сміття.

“Будівельні залишки, гнізда птахів, колонії мурашок та жуків і навіть цегляні кладки польського й радянського періодів. Чого тут тільки не сховали! Арборист – фахівець з догляду за рослинами – вийняв усе те, почистив та законсервував дерево. Взагалі це дупло, що вище за мене, або утворилось природним шляхом, або через авіабомбу, яка впала тут неподалік у 1944 році”, – розповідала завідувачка науково-освітнього відділу музею Марта Волошанська. 

Тоді порахували, що порятунок Франкової грушки коштуватиме близько 70 000 грн. Йшлося про цілий комплекс робіт: впорядкування крони та лікування стовбурової частини, видалення “злоякісних” пеньків та цементних пломб, лікування зон утворення “дятлових пазух”, внутрішньостовбурове лікування від ядрової гнилі, поетапне пломбування порожнини якісними матеріалами з остаточною консервацією відкритих ран, монтаж системи стабілізації груші на випадок несприятливих погодних умов.

“Я розумію, що це сума доволі велика, і що за ці гроші можна було посадити купу інших грушок. Але ця грушка унікальна, єдина в світі. І грушка добра, щедра, як стара бабуся. Кажуть, за умови лікування ми зможемо продовжити її життя щонайменше ще на півстоліття. А за деяких обставин деякі груші доживають і до півтисячоліття”, – пояснював директор музею Богдан Тихолоз.

 Гості музею добре пам’ятають дерево – у врожайний рік музей запрошував усіх охочих поласувати фруктом, пригощав гостей штруделем з грушево-яблучною начинкою та грушевим конфітюром.

 Організатори жартували, що людей прийшло настільки багато, що “грушці ніде було впасти”.

Аби назбирати потрібну суму на лікування груші, Музей Івана Франка розпочав акцію з порятунку дерева. До неї долучилися понад десять львівських художників, щоб увіковічнити дерево як мистецький експонат. А деякі з картин продали на благодійному аукціоні.

До порятунку дерева вдалися вчасно. Вже у травні садівник Володимир Шор обстежив грушку і зафіксував – лікування дало позитивний результат.

Утім, через те, що вона росте на підвищенні – груші бракує зволоження, що легко виправити регулярним поливом. 

Садівник дав позитивний прогноз – при правильному догляді дерево проживе ще близько 150 років. 

Повторне обстеження у червні 2021-го підтвердило висновки попереднього – грушку вдалося врятувати.  

В якому стані дерево сьогодні

Після перерви грушка віджила і дала урожай, розповіла LIGA.Life завідувачка науково-освітнього відділу Музею Франка Марта Волошанська.

“Листя зеленіє дотепер (минулого року в такій порі воно вже давно спало і було покрите грибком). Груша рясно зародила. Плоди великі, деякі більші, ніж долоня, соковиті та солодкі”, – поділилася Марта Волошанська.

Дерево продовжують лікувати, каже вона.

“Зараз арборист Володимир Леоненко працює над заповненням порожнин, які утворилися всередині дерева, двокомпонентною пінистою полімерною сумішшю. Ретельно і дуже обережно чистить від старої мертвої кори та інших уражень (гнізда комах, жуків) дупло та стовбур дерева”, – пояснила працівниця музею.

Наступний крок лікування – обробити всі ці частини спеціальним розчином, природним лаком і пломбування. Погода лікуванню грушки не перешкоджає. 

Джерело: https://life.liga.net/istoriyi/article/120-letnyaya-grusha-franko-rodila-posle-lecheniya-kak-spasali-poslednee-derevo-iz-sada-poeta

КОМЕНТАР BUKNEWS:

У нас теж є якісь дерева Кобилянської. І їх теж можна розкручувати, як туристичний бренд. У Чернівцях горіхи Кобилянської, чотири з яких недавно, на жаль, зрізали. А в Димці 120-річна липа, така сама, як Франкова груша. Можна пекти пляцки з горіхами, варити липовий чай або продавати мед від Ольги ???? . І якщо про горіхи різне говорять, то щодо серцелистої липи – символу миру і спокою – жодних сумнівів бути не може. Росте ця 20-метрова красуня з периметром стовбура 1 м 60 см у колишньому саду Кобилянських на території сучасного музею-садиби письменниці у селі Димка, що на Глибоччині. Посадив дерево дід авторки безсмертної “Землі”, про що навіть є згадка в її оповіданні “Весняний акорд”: “Моя хата. Навкруги обсадив її мій дід липами і смереками…” У 1956 році під час грози у дерево влучила блискавка. Стовбур липи роздвоївся, проте вона вижила. Наразі це єдине дерево, яке збереглося тут з часів, коли у Димці жила Ольга Кобилянська.

Новини Партнерів