У Конвенції ООН про права дитини захист прав дітей-інвалідів розглядаються статтями 23 і 24. У відповідності до ст. 26 Закону України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 року наголошується: “Держава сприяє створенню дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів, гарантує надання їм відповідної матеріальної допомоги”.
Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи і підтверджується виданими цим органом довідкою та індивідуальною програмою реабілітації згідно зі ст.2 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 вересня 1991 року. У відповідності з вимогами ст.4 цього закону соціальний захист дітей-інвалідів з боку держави полягає в наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, у встановленні опіки або стороннього догляду, пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікаційного зв’язку до особливостей інвалідів.
Право на допомогу по догляду за дитиною-інвалідом має один з непрацюючих працездатних батьків, що здійснює постійний догляд за дитиною-інвалідом до досягнення нею 16-річного віку. Право на одержання допомоги надається також особі, яка замінює батьків, усиновителю, опікуну та піклувальнику.
Навчання дітей-інвалідів здійснюється у нашій державі в загальних і спеціальних дошкільних і шкільних навчальних закладах. Обдаровані діти навчаються безоплатно у позашкільних закладах.
Під час навчання пенсія і стипендія інваліду виплачується у повному розмірі. Існує бронювання місць для таких дітей та надання права вільного працевлаштування.
Таким чином, види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги для дітей-інвалідів визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомоги, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними та іншими засобами, включаючи автомобіль, крісла-коляски, протезно-ортопедичні вироби, друковані видання зі спеціальним шрифтом, звукопідсилювальну апаратуру безкоштовно або на пільгових умовах. Діти-інваліди, які не мають батьків і проживають у державних установах, після досягнення повноліття мають право на позачергове одержання житла і матеріальної допомоги на його благоустрій, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть вести самостійний спосіб життя.
Начальник відділу Чернівецького міського управління юстиції Наталя Казимир
peredplata
