Навчаючись у вищих навчальних закладах, молодь здобуває бажану професію. І молоді люди все ще сподіваються отримати добре оплачувану, стабільну роботу з перспективою кар’єрного росту.
Але в реальному житті все не так просто. Люди стикаються з багатьма труднощами, пов’язаними з працевлаштуванням. Більшість проблем виникають через конкуренцію. Адже,обираючи професію, ми звертаємо увагу на найпопулярніші спеціалізації – економіка, юриспруденція, іноземні мови, – забуваючи при цьому про потрібні професії. Саме через цей факт з одних спеціальностей фахівців більше ніш потрібно, а з інших їх не вистачає.
Також проблемою є те, що роботодавці не хочуть брати на роботу початківців, обґрунтовуючи це відсутністю у них досвіду. У роботодавців є ілюзії, що працівник повинен за мінімальну зарплатню виконувати найменшу дрібничку дуже швидко і на найвищому рівні. У молоді з цього приводу трохи інші міркування.
« Знайти після університету роботу за спеціальністю дуже складно, – розповідає студентка ЧНУ ім. Ю. Федьковича. – Вся справа в тому, що або немає місця, або ніхто не хоче брати через вік і брак досвіду, або пропонують дуже маленьку заробітну плату. А в наш час дуже складно прожити на 1000 гривень.»
Важливою проблемою також є і те, що більшість людей не бачать перспективи кар’єрного росту в інших містах, крім столиці. Така ситуація склалась через те, що великий бізнес зосереджений у столиці. Відповідно і заробітна плата у столиці вища. Таким чином молодь покидає провінційні міста і шукає кращого майбутнього в Києві. А в менших містах зменшується кількість робочих кадрів, що впливає на підвищення рівня безробіття. Адже чим більше людей прагне працювати в столиці тим важче буде знайти роботу.
Важливою проблемою є і те, що старше покоління, вийшовши на пенсію, продовжує працювати. Тим самим вони займають місце, на яке можна було б взяти молодого спеціаліста.
Очевидно, що проблема безробіття досить широка і не подолана. Тому шляхи її вирішення повинні шукати не лише люди, а й держава.
Юлія Никоряк
peredplata
