Сьогодні інваліди та члени їх сімей вийшли на пікет Департаменту праці та соцзахисту населення Чернівецької ОДА. Люди обурені, що департамент цинічно вимагає у судовому порядку повернути автомобілі, якими при житті користувалися їхні батьки та діди-інваліди.
Йдеться про так звані донорські машини, котрі через департамент інваліди адресно отримували як подарунок від іноземців, яких самі ж родини й знаходили. Пільга від держави для цих людей полягала в тому, що не потрібно було платити за розмитнення такого автомобіля. Характерно, що до серпня 2006 року в Україні діяв закон, котрий дозволяв родичам користуватися транспортними засобами після смерті інваліда, тобто машина залишалася у родині. Тому, аби не очікувати в черзі на державний транспортний засіб (досить часто черговики помирали, так і не отримавши заслужене), люди погоджувалися шукати закордонних благодійників, котрі «дарували» свої машини тому чи іншому черговику, але…через департамент соцзахисту населення. При цьому насправді за кордоном за ці автівки все одно треба було неофіційно платити, адже хто з іноземців погодився б просто так віддати комусь свій, хоч і Б/B, транспорт?
З 2006 року почалися сумні реалії і для самих людей з обмеженими можливостями, і для їхніх дітей чи онуків: набрала чинності постанова Кабінету Міністрів №999, котра забрала право у родини користуватися автом після смерті інваліда…
– Автомобіль мого діда, Івана Мінтенка, був пригнаний з-за кордону у 2004 році, – розповідає Василь Георгійович Тодораш. – Ми тоді зважилися на такий крок його отримання, а точніше – придбання, бо бачили, що дідусь через свій вік та стан здоров’я може не дочекатися машини від держави. Тож хотіли, аби він порадів хоч трохи. Звісно, його з черги тоді зняли. І хоча насправді ми заплатили за кордоном, офіційно значилося, що машина іноземцем подарована через наш орган соцзахисту населення. Ми тоді навіть не підозрювали, що ця машина може належати державі, бо ж державою насправді не витрачено жодної копійки, хіба що за видані техпаспорт і права… . Зараз її забирають, а у дідуся на цьому світі залишилася дружина, також інвалід 1-ї групи, дитина війни. Хіба це справедливо?
– У нас забирають машину, що належала родичу-інваліду Ісідору Смеречинському, котрий помер в 2007 році, – обурюється Василь Скакун з Лужан Кіцманського району. – (Її пригнали з Німеччини у 2005 році, і на той час і сам інвалід, і всі родичі були переконані, що машина буде нашою навіть у випадку його смерті). Ні для кого не є секретом, що, як і всі люди в таких випадках, іноземця-донора ми шукали самотужки та понесли немалі витрати. А тепер… Чому держава так підло чинить? Хіба закон має зворотну силу? До всього, впродовж трьох років після смерті Ісідора Йосиповича, ніхто нас не повідомляв та не заставляв нічого й нікому повертати, а у 2010 раптом отримали повістку до суду. Ми погоджуємося сплатити державі якусь певну суму. Нехай це буде залишкова вартість автомобіля, який був у користуванні. Нехай фахівці визначають її, але в розумних межах…
– Я розумію пікетувальників,- каже заступник директора департаменту праці та соцзахисту населення Юрій Півень, який вийшов до людей. – Однак не від нас залежить доля автівок. Це просто такі надаються пільги від департаменту інвалідам. Вони стоять в черзі на їх отримання від держави, і мають право в тому числі отримати машину в подарунок від іноземного спонсора. Але коли інвалід помирає, за нинішнім законодавством машину треба повернути державі. Залишитися вона може у випадку, коли в родині є ще один інвалід, що перебуває в черзі на отримання транспортного засобу. Якщо ця умова відсутня, можна впродовж 6 місяців після смерті власника викупити машину за митною вартістю, яку мають визначити фахівці. Хто не може викупити, змушений повернути її державі.
За словами Юрія Півня, департамент ще має вилучити більше сотні автомобілів, про які йдеться.
Обурені люди запевняють, що шукатимуть виходів з пастки, у яку загнала їх держава за їхні ж кошти. Бо не можуть вони платити митну вартість, яка коливається, за їхніми словами, в межах 10 і більше тисяч доларів. Вони не вірять заступнику директора департаменту, котрий повідомив, що до профільного міністерства вже надіслано звернення з проханням переглянути питання неодмінного повернення автівок померлих інвалідів державі. Та обіцяють, що добиватимуться таки верховенства закону.
Наталія БРЯНСЬКА