3 лютого 2014 року набув чинності Закон України від 10.10.2013 року № 644-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо скорочення кількості документів для отримання державної допомоги при народженні дитини». Згідно з прийнятими змінами, тепер у Законі \”Про державну допомогу сім\’ям з дітьми\” стаття 10-та \”Право на допомогу при народженні дитини\” визначає, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини (опікуну), з яким постійно проживає дитина. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Заява складається у довільній формі із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини.
Законом передбачено вичерпний перелік документів для надання до органу праці та соціального захисту населення з метою отримання державної допомоги при народженні дитини:
– Заява одного з батьків (опікуна) у довільній формі, в якому зазначаються дані для реєстрації місця проживання дитини;
– Паспорт або інший документ, що засвідчує особу;
– Свідоцтво про народження дитини.
Всі інші необхідні дані орган праці та соціального захисту населення буде отримувати самостійно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, з держреєстрів і в порядку обміну інформацією.
Рішення про призначення або про відмову в призначенні допомоги буде прийматися не пізніше, ніж протягом 10 днів з моменту подачі заяви.
Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.
Людмила ПИЛИПІВ,
Провідний спеціаліст Чернівецького міського управління юстиції
peredplata
