Чернівці мають \”царську святиню\”

Своя Мала Базиліка відтепер є у столиці Буковини. 19 липня на святі з нагоди 200-річчя освячення костелу Воздвиження Всечесного Хреста Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів Архієпископ П’єро Маріні оголосив про надання Храму титулу Меншої Базиліки. Це дуже висока духовна відзнака, яка є третьою в Україні. Досі такий титул в Латинській Церкві в Україні мала лише львівська катедра.

Чернівці мають "царську святиню"

Костел Воздвиження Всечесного Хреста, побудований і освячений 29 липня 1814 року, недарма називають головною латинською святинею Буковини. Він є не лише однією з перших мурованих споруд у Чер-нівцях. Як розповіла історик Ганна Скорейко, свого часу в костелі молилися німці, поляки, угорці, чехи, – не лише римо-, а й греко-католики та вірмено-католики, доки не побудували власні храми. А під час Першої світової війни у стінах костелу знайшли порозуміння католицьке, православне та юдейське духовенство.

У буковинський храм приходили молитися навіть монарші особи. Як розповів історик Олександр Масан, спе-ціально для австрійського цісаря в костелі спорудили трон, на якому він сидів під час Богослужіння. Саме у цьому храмі австрійський цісар зустрічався з російським царем Олександром І під час його навідин до Чернівців.

У 1866 році в храмі встановили орган, який вже в 70-х роках ХІХ сторіччя як найкращий за тембром орган у всій Європі одержав дві відзнаки. Одну — у Відні, другу — в Парижі.

Тривалий час католицька церква з її високим шпилем була архітектурною домінантою Чернівців. Саму вежу використовували як спостережний пункт для своєчасного виявлення пожеж. А на бічній стіні римо-католицького костелу зберігся найстаріший на Західній Україні сонячний годинник. Переказують, що колись один з австрійських монастирів передав його на зберігання у костел Воздвиження Святого Хреста. Він і досі показує свій віденський час.
Костел Воздвиження Всечесного Хреста й досі залишається унікальним серед католицьких святинь. У ньому є аж сім неоготичних вівтарів. Головний вівтар Воздвиження Всечесного Хреста — у пресвітерії. У лівому куті храму — вівтар Матері Божої Ченстоховської, у правому — Матері Божої Страждальної, або ж П’єти. У середній частині храму — ще два вівтарі: Матері Божої Неустанної Помочі та Матері Божої Святого Розарію. По обидва боки центральної частини храму — вівтар святого Антонія з Дитятком Ісусом та вівтар святого Йосифа.

Святкувати 200-ту річницю завершення будівництва та консекрації католицкого храму в Чернівцях почали ще 18 липня. Тоді в Червоній залі Чернівецького Національного університету ім. Ю. Федьковича відбулась науково-практична конференція, були присутні духовні особи, вчені, семінаристи, парафіяни та вихідці з родин буковинців, які живуть у Польщі.

Чернівці мають "царську святиню"

Чернівці мають "царську святиню"

А наступного дня біля костелу зібралися сотні прихожан на святкову літургію. Урочисту Святу Месу правили гість з Ватикану, Його Ексцеленція Архієпископ П’єро Маріні у супроводі Архієпископа Львів-ського Мечислава Мокшицького. Окрім того, привітати чернівецьких римо-католиків прибув секретар Апостольської Нунціатури в Києві о. Пйотр Тарнавскі.

Під час Святої Меси усі присутні помолилися за жертв малайзійського літака Боїнг 777, збитого сепаратистами на Донбасі, та за припинення війни на сході України.
Опісля молитви відбувся збір пожертв на допомогу українським військовикам і родинам загиблих воїнів. А по закін-ченні Богослужіння розпочалися святкові фестини.
Архієпископ Мечислав Мокшицький зазначив, що чернівчани отримали великий дар, яким є титул Малої Базиліки, наданий нашій святині. І справді, адже тепер у Чернівцях є своя, хоч і мала, але «царська святиня».

Діонісія КЕРНИЧНА
Світлини Ярослава Волощука