У 1989 році вченим вдалося розгадати таємницю вірусу, котрий мав дивну назву – ні \”А\”,ні \”В\”. А через деякий час новий вірус гепатиту С (ГС) вже назвали лагідним вбивцею – він легко передається через кров (інфікуватися ним у 10 разів легше ніж ВІЛ), дуже рідко має виражений гострий перебіг, у 80 % випадків замість одужання хвороба стає хронічною і якщо її вчасно не виявити і не лікувати, вона може спричинити цироз або рак печінки.
На різних полюсах
Найбільша підступність вірусу – хворі на ГС тривалий час можуть почувати себе здоровими (окрім хіба що періодичних скарг на втомлюваність, слабкість, поганий сон та апетит, депресивний настрій, субфебрильну температуру – симптоми, які навіть лікарі часто пов\’язують з іншими хворобами). Тож інфіковані не здогадуються, що є такими. Симптоми гепатиту С, які насправді насторожують і підтверджуються клінічними аналізами, можуть виникнути лише через кілька років а той десятки років після інфікування. Всі ці обставини породжують діаметрально протилежне відношення до проблеми вірусних гепатитів. В той час як у світі обстеження на подібні інфекції є звичним явищем – наприклад, напередодні шлюбу чи вагітності, наше суспільство або відмахується від проблеми, як від перебільшеної, або ж панічно боїться дізнатися правду, вважаючи вірусний гепатит вироком.
– Сьогодні не можна не зважати на проблему парентеральних вірусних гепатитів В і С, яка стала надзвичайно актуальною, – говорить доктор медичних наук, завідувач лабораторією епідеміології парентеральних вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» Тетяна Сергеєва. – Захворюваність на них зростає, незважаючи на зменшення офіційних статистичних показників, кількість хворих на хронічні форми інфекції збільшується, маємо високі показники смертності від несприятливих наслідків цих хвороб. У світі від 350 до 400 млн. осіб інфіковані гепатитом В, щороку приблизно 1 млн. з них помирає. До 170 млн. осіб, інфіковані вірусом ГС, який щороку забирає понад 350 тис. життів. Приблизно 57 % випадків цирозу печінки та 78 % випадків гепатоцелюлярної карциноми пов’язані саме з вірусними гепатитами В і С. Хоча найпоширенішим шляхом інфікування ГС – є ін’єкційне застосування наркотиків, однак актуальним залишається медичне втручання (зокрема, при використанні багаторазових інструментів). А впродовж останнього десятиліття збільшився відсоток випадків інфікування при контакті з хворими або носіями вірусу та випадків з невстановленими шляхами і факторами передачі збудника. Татуювання, пірсинг, косметичні процедури, незахищений секс – все це фактори ризику інфікування. Тому у віковій структурі хворих на ГС понад 75% осіб віком від 15 до 39 років.
Страх – не порадник
Інша помилка – позиція « менше знаєш – краще спиш». Страх перед грізним діагнозом багатьох стримує від обстеження на вірусні гепатити. Навіть тоді, коли з’являються проблеми зі здоров’ям, на перший погляд далеких від ВГ.
– Часто хворі на ВГ лікуються від від аутоімунного тиреоїдиту, васкуліту, цукрового діабету ІІ типу, тромбоцитопенії, міокардиту, гломерулонефриту, міастенії, артриту та інших хвороб, навіть не здогадуючись, що це не самостійні захворювання, а позапечінкові появи гепатиту С (всього їх нарахували понад 30!), – говорить лікар-інфекціоніст Тетяна Єгорова. – Такі хворі звертаються до багатьох фахівців, але оминають інфекціоніста, який би запідозрив, що все це – прояви ВГ. Хворі втрачають час, необхідний для лікування. Іноді справжню причину виявляють лише на стадії ускладнень, коли у хворого розвивається рак печінки або цироз. Тому страх у таких ситуаціях – не порадник. Всім бажано пройти спеціальний тест на гепатити В і С, навіть якщо ви добре себе почуваєте. Зараз такі обстеження доступні за ціною і їх можна зробити практично у кожній поліклініці. Якщо тести підтвердять наявність сумарних антитіл вірусу, вам потрібно провести ПЛР – дослідження крові, яке підтвердить чи спростує діагноз і визначить – чи потрібне вам специфічне противірусне лікування.
Золота середина
Між панікою і нехтуванням проблемою пролягає «царський шлях» до одужання. Перший крок – своєчасна і повноцінна діагностика. Чи зробите ви цей крок – залежить виключно від вас. Набагато складнішим є наступний крок – лікування. І тут вам потрібен надійний попутчик – лікар-інфекціоніст, який визначить ступінь ураження хворобою, показання і протипоказання до лікування, ризик супутніх хвороб тощо. У всьому світі золотим стандартом лікування ВГ на сьогодні вважають специфічну противірусну терапію із застосуванням пегільованих інтерферонів та рибавірину.
– Ефективність такого лікування – 80%, і навіть якщо хворому не вдається остаточно позбутися вірусу (це і є решта 20%) таке лікування стає бар’єром для активного наступу хвороби, – стверджує Тетяна Єгорова. – Тому така терапія показана всім хворим на ВГ і має розпочатися якомога раніше. На жаль, більшості українських хворих ці ліки недоступні за ціною. У 2013 році Кабмін затвердив Державну цільову соціальну програму і виділив кошти для закупівлі препаратів специфічної терапії ГС. Їх було розподілено на всі регіони країни. Відтепер частина хворих зможе безкоштовно лікуватися за цією програмою (за місцем проживання). Це – хворі із найбільшим ураженням тканин печінки, яким допомога має бути надана невідкладно. Ще одна хороша новина – у світі з’явилися нові ліки проти гепатиту, ще більш ефективні, які знищують вірус набагато швидше і які легше сприймаються хворими. Фахівці очікують, що ці препарати вже скоро буде зареєстровано в Україні.
peredplata
