Шокуюча звістка прийшла несподівано.
Загинув наш незамінний колега, кваліфікований спеціаліст, чуйна, відверта людина, начальник відділу персоналу Чернівецької митниці Міндоходів Побережник Сергій Анатолійович.
В один момент колектив втратив справжнього друга, родина – опору.
Трагічного ранку 13 жовтня цього року обірвалося молоде життя, перестало битися чуйне серце. Сталося це в районі села Трьохізбенка Слов’яносербського району Луганської області. Військові 24-ї бригади, одним із яких був і Сергій, натрапили на встановлені диверсійно-розвідувальними групами розтяжки з гранатами. І все…
Загинув… Звичайне слово. Без змісту, без емоцій… Для когось, але не для нас! Таке маленьке слово перевернуло життя десятків людей. Як людина, величезна, дужа людина, людина непохитна, могла загинути?! Він мав жити… Він завжди знав, чого хотів, і, найголовніше, – як цього досягти. Загинути не входило в його плани! Життєва мудрість гласить: “Ціль життя – життя з ціллю”. В Сергія завжди були світлі, гарні цілі. Йдучи до своєї мети, не шкодував на своєму шляху для оточуючих останнього. Сергій запам’ятався нам цілеспрямованістю, товариськістю, завжди приходив на допомогу друзям. Він не вмів жити наполовину, дихав на повні груди. Негласним життєвим девізом було: “Сумніваєшся – зроби іще один крок вперед”.
Завжди був принциповим і людяним. Був справжнім… Не віриться та й, напевно, ніколи і не повіриться…
Дякуємо за те, що віддав своє життя за нашу свободу! Таких як він – не забувають.
Герої не вмирають!
Смерть, особливо у такому молодому віці, змушує живих перезавантажити своє життя і духовно очиститись.
У такі болісні хвилини особливо гостро відчувається потреба у єднанні заради майбутнього України.
Слава Україні!
Героям слава!
peredplata
