Незабаром відзначимо першу річницю Майдану Гідності. Революцію розпочали студенти по всій Україні.
У Чернівцях з першого до останнього дня активні молоді люди стояли на смерть з режимом Януковича. І вони перемогли. Після чого знову повернулися до навчальних аудиторій. А за цей період одні політики перебрали владу в інших. І про студентів забули. Та молоді люди якийсь час цим не переймалися. Вони вірили щиро, що часи бандитської влади вже не повернуться ніколи. Воно так могло й бути… Але часи підлості ніколи і нікуди не зникали. І підлі люди завжди вертілися біля владного корита. Тож за рік страху вони оговталися і повилізали на світ, ніби щури з дучок. І продовжують творити те, що творили за всі часи. Вони вже встигли призвичаїтись і звикнути до нових віянь. Вони вже очолюють люстраційні комітети і громадські люстраційні рухи. Вони проводять моніторинги і не випускають зі своїх рук грантові потоки. Більше того, вони влізли у списки кандидатів і стали депутатами верховної ради. Вони вже встигли перебігти з партії регіонів чи з «Сильної України» до Блоку Петра Порошенка і очолити майбутні реформи у державі. Вони є. Вони були і вони будуть. Ніякі революції цю нечисть неспроможні змести з українських Майданів.
Та діти Майдану за рік не тільки виросли, а й змужніли, набралися знань і досвіту. Вони бачили, що творилося навколо. Вони скільки могли зупиняли неправду і впроваджували справедливість. Вони вмирали на полях боїв за незалежність України, за віру, за святу ідею. Вони гартувалися у цих боях та у волонтерських батальйонах. Вони вчилися жити.
Чернівецькі студенти та молоді громадські діячі цей рік провели у важкій праці на благо європейської України. Вони очолили громадські організації «ОПОРА» та «Чесно». Вони стали волонтерами, які одягають, годують і лікують українську армію. Мені сподобався їхній девіз: «Ми служимо українській армії». Завдяки цим молодим людям і таким, як вони по всій Україні, ні Путін, ні Росія, ні терористи, ні зрадники не можуть і вже ніколи не зможуть перемогти ук-раїнську націю. Бо нація – це ота молодь, оті студенти, народжені Майданом. Вони – Діти Майдану!
На вихідні майже 20 активних молодих людей з Чернівців виїхали у Карпати. Там вони підбили підсумки завершення школи громадської журналістики «INKOKEY», піднялися на скелясті вершини. Казали, що своїми ногами хотіли пройти тими стежками, якими ходили там легендарні воїни УПА.
І, насамкінець, провели потужний мозковий штурм.
Молодь думала про те, як їм врятувати Україну і змінити її на краще. Під час «мозкового штурму» поділилися на три групи. Перша група визначала напрямки, пов’язані з війною. Молоді інтелектуали розробляли можливості допомоги воїнам на Сході України, розвитку волонтерського руху. Разом з тим потрібні й постійні вишколи молоді з метою підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях під час війни.
– Як нам вижити, коли надворі війна, – ділиться своїми думками активістка Майдану Ольга Гришин-Грищук. – Ми повинні бути готовими будь-коли стати на захист України. Повинні вміти, коли треба, навіть зі зброєю відстояти свою землю. А цьому треба вчитися. Також у молоді потрібно пробудити патріотизм.
Сьогодні патріотичним вихованням слабо займається школа, вузи, військкомати.
Друга група «штурмувала» інформаційну сферу.
– Ми програємо інформаційні війни, – продовжувала активістка. – Держава і медіа не були готовими до тих викликів, які поставив нам час і Путін. Окрім війни ми мусимо підняти рівень публічності та відкритості влади.
Суспільство зіткнулося з вічною проблемою, коли влада старається свої рішення приймати і проводити без публічного обговорення, без втручання ЗМІ. До чого такі речі доводять, ми могли бачити на Майданах проти влади Януковича. Там, де закінчується публічність, там, де зникають вільні ЗМІ – починається диктатура.
Третя «штурмова» група розробляла реформи в освіті. Окрім критичних зауважень до того, чого не робиться на рівні держави, області і міста, молоді люди давали свої пропозиції, як найшвидше та безболісно ввести в освіту новації, котрі б допомогли нації та Україні найближчим часом стати в один ряд з розвинутими європейськими державами.
Підсумковим результатом «мозкового штурму» діти Майдану, студенти і аспіранти зрозуміли, що всі ті реформи, новації, теоретичні напрацювання неможливо втілити у практику і реальне життя без влади. Тому це розуміння ще міцніше гуртує громадських активістів і змушує їх таки взяти активну участь у політичному житті держави. Тим паче, що дуже швидко будуть оголошені вибори до місцевих рад. Аби не піднімати нові Майдани, нові революції, діти Майдану Гідності вирішили активно йти на вибори до всіх органів місцевого самоврядування. Це буде один із потужніших, чесних та інтелектуальних політичних рухів за всю історію незалежності України!
Петро Кобевко
peredplata
