Закон України № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» підписаний Президентом і опублікований в \”Голосі України\” 31 грудня 2014 р. Таким чином, уже 1 січня 2015 року він набув чинності. Про це повідомляє інформаційно-комунікаційний відділ ДПІ у м. Чернівцях.
Серед основних змін, внесених цим Законом:
1. Скорочено кількість податків та зборів.
Так, до загальнодержавних податків належать:
• податок на прибуток підприємств;
• податок на доходи фізичних осіб;
• податок на додану вартість;
• акцизний податок;
• екологічний податок;
• рентна плата;
• мито.
До місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок, а до місцевих зборів – збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір.
Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Окрім того, вони вирішують питання щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється.
2. Податок на прибуток.
Розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» викладено в новій редакції.
Зокрема, уточнено, що об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Такий платник податку може прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про це слід зазначити у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці.
Основна ставка податку на прибуток не змінилася і становить 18%.
3. Податок на доходи фізосіб
Встановлено такі ставки ПДФО:
– 15% – якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (тобто 12 180 грн);
– якщо ж база оподаткування в календарному місяці перевищує 10-кратний розмір мінімальної зарплати, то до суми такого перевищення застосовується ставка 20 % (раніше було 17%).
До доходу у розмірі до 120 мінімальних зарплат буде застосовуватись ставка 15 %; понад 120 розмірів мінімальної заробітної плати – 20 %.
Також вводиться оподаткування так званих пасивних доходів, зокрема, дивідендів, процентів, роялті. Зокрема, ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
– 20 % – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються ІСІ;
– 5 %- для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Норму пп. 169.1.1 ПКУ, згідно з яким розмір податкової соціальної пільги дорівнює 100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) (розд. XIX ПКУ), перенесено на 1 січня 2016 року.
4. Податок на додану вартість
Збільшено «поріг» обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ до 1 млн грн ( раніше – 300 тис. грн).
Окрім того, передбачено тестовий режим застосування електронної системи адміністрування ПДВ з 1 лютого до 1 липня 2015 року. У розділі ХХ «Перехідні положення» уточнено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та Розрахунки коригування (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
У перехідному періоді до платників податків не будуть застосовувати штрафи за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі.
5. Спрощена система оподаткування
Зменшено кількість груп платників єдиного податку з 6-ти до 4-х:
• перша група – фізособи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень (раніше – 150 000 грн);
• друга група – фізособи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; а обсяг доходу не перевищує 1500000 грн (раніше – 1000000 грн).
• третя група – фізособи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юрособи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 грн;
• четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %.
Розширено коло осіб, які зобов’язані застосовувати касові апарати. Тепер обов’язок застосування РРО поширюється також і на підприємців ІІ та ІІІ груп (фізособи) спрощеної системи, крім тих які, здійснюють діяльність на ринках та продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. При цьому мораторій на перевірки стосовно питань застосування РРО такими підприємцями встановлено до 2017 року.
6. Військовий збір
Продовжено дію військового збору до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Уточнено також, що об’єктом оподаткування військовим збором є усі доходи, визначені статтею 163 ПКУ.
7. Для роздрібної торгівлі підакцизними товарами вводиться акцизний податок
Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.
8. Змінено об»єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Пільги із сплати податку передбачено:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена цим підпунктом.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
9. За престижні автомобілі сплачуватиметься транспортний податок:
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Ставка податку – 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль,
Транспортний податок сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (податкове повідомлення – рішення вручається до 1 липня);
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації»;
Докладніше, за посиланням: http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=370431
Законом України від 29.12.2014 р. №77-VIII створено єдиний Фонд соціального страхування шляхом об\’єднання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Фонд соціального страхування України здійснюватиме керівництво та управління загальнообов\’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв\’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадитиме акумуляцію страхових внесків, контролюватиме за використанням коштів, забезпечуватиме фінансування виплат за цими видами соціального страхування та здійснюватиме інші функції згідно з затвердженим статутом.
Утримання Фонду здійснюватиметься за рахунок коштів, що надійшли від єдиного внеску, а не за рахунок держбюджету. Кабмін вважає, що це підвищить ефективність управління в сфері зайнятості та соцстрахування, скоротить й оптимізує витрати на управління та спростить обслуговування застрахованих осіб і роботодавців.
Крім того, Закон вносить суттєві зміни до Закону про ЄСВ:
1. Члени сімей фізосіб-підприємців, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, виключаються з переліку платників єдиного внеску;
2. Підприємці, і на загальній системі і на єдиному податку, зобов\’язані платити мінімальний ЄСВ навіть за місяці, в яких вони взагалі не отримували доходів;
3. Збільшуються розміри штрафів:
• за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску – з 10% до 20% від своєчасно не сплачених сум;
• за донарахування податковою своєчасно не нарахованого ЄСВ – з 5% до 10% від донарахованої суми за кожний повний або не повний звітний період, але не більше 50% від донарахованого ЄСВ.
Крім того встановлено штраф за неподання звіту з ЄСВ – 170 грн (10 н.м.д.г.) і 1020 грн (60 н.м.д.г) за повторне порушення.
3. Роботодавці тепер зобов\’язані платити ЄСВ не менше мінімального (розрахований з мінімальної зарплати встановленої законодавством), не залежно від суми нарахованої зарплати. Це, щоправда, не стосується виплат за неосновним місцем роботи.
4. Роботодавці – підприємства та підприємці, які виплачують зарплату або винагороду за договором ЦПХ, – мають право платити ЄСВ (нарахування на ФОП) за ставками з урахуванням понижуючого коефіцієнту (не менш 0,4 для 2015 року), якщо роботодавець дотримується наступних умов:
• база ЄСВ за період, за який проводиться нарахування, як мінімум в 2,5 рази більше середньомісячної бази нарахування ЄСВ за 2014;
• середня зарплата по підприємству збільшилася не менше як на 30% порівняно з середньою зарплатою за 2014;
• середній платіж за працівника (іншу застраховану особу) після застосування коефіцієнта) становить не менше 700 грн;
• середня зарплата по підприємству становить не менше ніж 3-х кратний розмір мінімальної зарплати.
Продовжено мораторій на перевірки бізнесу
Законом України № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізосіб – підприємців з обсягом доходу до 20 млн гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабміну, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Проте це обмеження не поширюється :
– з 1 січня 2015 року:
• на перевірки госпсуб’єктів, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари,
• на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
– з 1 липня 2015 року:
• на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування РРО.
Водночас Законом від 28.12.2014 р. №76 \”Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України\” встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня – червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб\’єкта господарювання щодо його перевірки.
peredplata
