З таким простим питанням до редакції звернувся чернівчанин, інвалід ІІ групи Володимир Іванович Боднарюк. І це просте, здавалось би, питання, потягло за собою цілу низку непростих нюансів.
Проблема, яка турбує пана Володимира, полягає в тому, що йому, як пенсіонеру та людині з особливими потребами, держава гарантувала право на безкоштовний проїзд в усіх видах громадського транспорту. Проте на ділі безкоштовно він може їздити лише в тролейбусах та окремих автобусах – т.зв. «пільгових», у всіх решта він чує відмову, а подекуди навіть відверте хамство на свою адресу. Стривожений і занепокоєний порушенням власних прав, Володимир Іванович вирішив написати запит до місцевої влади щодо того, чи має він право на безкоштовний проїзд, і якщо так, то хто та на якій підставі його в них обмежує. Відіславши ж проблемне питання у зо десять різних установ, чоловік не отримав нічого, окрім грубого стосику видруків та ще більшу плутатину в голові. Обурений тим, що його, на його думку, дурять, Володимир Іванович врешті прийшов до нас.
Але з`ясовується, «дурять» вони не стільки бідолашного пенсіонера, скільки самі себе. Оскільки на папері – себто в законах – написано одне, а насправді відбувається зовсім інше.
Законом України «Про основи соціального захисту інвалідів» (стаття 38-1) встановлене право інвалідів на пільгове користування всіма видами громадського транспорту (окрім метрополітену, але для Чернівців це не актуально). Там же йдеться про те, що звуження змісту та обсягу прав осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається. Та ж норма дублюється і в Законі України «Про автомобільний транспорт». З одним маленьким «але»: у законі про транспорт говориться про те, що види та обсяги пільгових перевезень встановлюються замовником, тобто, у нашому випадку, – виконавчими органами Чернівецької міської ради.
Вони і встановили. Наразі в Чернівцях діють 13 т. зв. пільгових автобусних маршрутів, а також усі тролейбусні. Логіка такої організації, за словами начальника відділу транспорту, зв`язку та енергетики Департаменту ЖКГ Василя Мартинюка, полягає в тому, щоб забезпечити соціально незахищеним громадянам можливість безкоштовно дістатися будь-якої частини міста. Саме тому пільговими не вважаються 11-й та 12-й автобусні маршрути – мовляв, в альтернативу їм існують відповідні тролейбуси – №1, 5 та 6. Так звані «пільгові місця» на «непільгових» маршрутах – це, так би мовити, «бонус» від перевізника. Їхню кількість та обсяг він встановлює на власний розсуд і власним коштом.
Тому, як бачимо, ситуація склалася наступна: держава наобіцяла, а виконати того не може. Так, гроші виділяються. Проте їх, за офіційними даними, не вистачає навіть на покриття пільгових маршрутів. І це стосується не лише безкоштовного проїзду. Загалом, за оцінками різних експертів, сукупна вартість задекларованих у чинному законодавстві пільг становить від 4 до 6 мільярдів доларів на рік, проте реально фінансується лише частина. Саме тому пільги так і залишаються тільки на папері.
Проте пана Володимира така ситуація відверто не влаштовує:
– Я маю гарантоване державою право користуватися БУДЬ-ЯКИМ міським транспортом БЕЗКОШТОВНО, і ніхто не має права мені в цьому відмовити.
Але ж ми розуміємо, що безкоштовного, окрім сиру в мишоловці, нічого не буває, й усе має свою вартість. Станом на січень 2015 року в Чернівцях нараховувалось близько ста тисяч пільговиків (пенсіонерів, учасників бойових дій, чорнобильців та інвалідів). Усі вони мають право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті. І відповідальність за це лежить на перевізникові: незалежно від того, відшкодовує йому держава збитки чи ні, за безпідставну відмову від пільгового перевезення (яка може бути лише в разі непред’явлення посвідки, що засвідчує право пасажира на безкоштовний проїзд) на нього накладається штраф розміром від восьми до десяти неоподатковуваних мінімумів.
Днями прийнятий новий державний бюджет на 2016 рік. Затверджені також обласний і міський бюджети. Поки що у відділі транспорту, зв`язку та енергетики Департаменту ЖКГ не знають, яким чином і на яких умовах здійснюватимуться перевезення наступного року і чи вистачить бюджетних коштів на те, щоб здійснювати перевезення усіх пільговиків. Проте ми пильно стежитимемо за тим, аби ситуація, що склалася, все ж була якимось чином врегульована. І сподіватимемося, що вже в наступному році права не тільки Володимира Івановича, а й усіх інших громадян жодним чином не обмежуватимуться.
Надія РУСНАК
peredplata
