Міжнародний день рідної мови цікаво відзначили члени любительського клубу «Кому за тридцять», котрий уже впродовж багатьох років діє при Центральному парку культури і відпочинку ім. Т. Шевченка у Чернівцях.
Попри назву, більшості відвідувачів клубу за 60, 70 і навіть 80 літ. І саме це – родзинка «паркового» клубу.
Отож на святі літні чернівчани залюбки читали вірші українською, російською, румунською, білоруською мовами. Дехто, особливо ж представниці прекрасної статі, навіть присвятили величі рідної мови власні поезії. Всі жінки та чоловіки прийшли на свято ошатно зодягненими у строї того народу, представниками якого виступали.
– Зазвичай ми зорганізовуємо у вихідні дні такі культурно-масові заходи, аби самотні люди мали можливість повноцінно відпочити, – каже художній керівник Людмила Кольцова. – Приурочуємо їх, як правило, до знаменних дат календаря. І радіємо, коли тут лунають поезія, спів і веселий сміх.
Пані Людмила зізнається, що у клубі панують дружба, взаємоповага та підтримка. Кількість відвідувачів з певних причин постійно змінюється, тож організаторам доводиться мати справу з представниками різноманітних професій та уподобань. Але завжди серед присутніх вони знаходять підтримку та відчувають посильну допомогу. Багато членів клубу дружать між собою, часто зустрічаються «на своїй території» і навіть ходять один до одного у гості. Буває, що й знаходять свої половинки. А ще цікавим є факт, що до чернівецького клубу приїздять гості з сусідніх областей.
Цікаві сценарії, котрі пишуть працівники культвідділу, адаптуються під учасників заходів. Серед їх відвідувачів є група активістів, що часто навіть конкурують між собою – хто краще заспіває, прочитає вірш чи затанцює.
Найбільше ж уваги того вечора було приділено, звісно, головній тематиці заходу: Міжнародному дню рідної мови, який представники всіх націй і народностей відзначають 21 лютого. Оскільки це свято запроваджене не так давно – в Україні його відзначають з 2002 року, присутні почерпнули для себе багато нової інформації. Зокрема й про те, що проголошене воно 17 листопада 1999 року на Генеральній конференції ЮНЕСКО.
За даними Всеукраїнського перепису населення, станом на 2001 рік українську мову вважали рідною 67,5% населення України. І попри існування в країні багатьох інших національностей, які розмовляють своїми мовами, найперше ми повинні зберігати й шанувати рідну українську мову, мову нашої держави, яка визначає самобутність нашого народу.
– Такі заходи для нас, літніх людей, є вкрай необхідними, – захоплено розповідає вдячна працівникам парку ім. Шевченка 90-літня Тамара Коченюк. – Особливо у нинішній час, коли чи не щодня людей переслідують різні життєві негаразди. Тут ми не лише відпочиваємо і відчуваємо себе потрібними, а й продовжуємо активне життя. Завдяки різноманітним заходам – зустрічам з відомими людьми, тематичним святковим вечорам ми маємо можливість і в поважному віці сприймати світ таким, яким він є насправді.
Наталія БРЯНСЬКА
peredplata
