Наша Україна перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень.
Суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію. Виховати таких особистостей можна за умови розвитку національної освіти, в якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях народної філософії, засадах української етнопедагогіки, народознавства, правової освіти, наукової педагогічної думки, родинного виховання тощо.
На сучасному етапі розвитку суспільства право не тільки охоплює більшість сфер людської життєдіяльності, а й розширює межі своєї дії в міру ускладнення суспільних стосунків. З метою підвищення рівня правової освіти населення, створення належних умов для набуття громадянами правових знань, а також забезпечення їх конституційного права знати свої права та обов’язки Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року затверджено Національну програму правової освіти населення, де ставиться завдання правового виховання населення взагалі і підростаючого покоління зокрема.
Активну в правовому аспекті людину потрібно формувати змалку. Тому перед педагогами стоїть завдання розширити правові знання дитини, сформувати у неї відповідальність перед суспільством і державою, виховати її в дусі безумовного дотримання норм права і моралі.
Права дітей сьогодні – «модна» тема в концепції правового виховання. Зараз випускається багато книг, які зачіпають теми про права дитини. Основними принципами реалізації програми по правовому вихованню є систематичність роботи з правового виховання, взаємозв\’язок із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом, з музичним вихованням, вільною, ігровою, театральною діяльністю, співпраця дорослих і дітей, вихователів та батьків.
За рекомендацією ЮНЕСКО, правове виховання пропонується починати в дошкільному віці. Моральний досвід перших років життя, атмосфера доброго оточення багато в чому визначають душевний настрій дитини на майбутнє виховання дітей дошкільного віку.
У стародавній Русі дітей називали зернятками. У цьому є глибокий сенс: що б зернятко виросло, за ним треба дбайливо доглядати.
Питання про необхідність регулювання прав дітей виникло в Росії в другій половині XIX століття, після проведення селянської реформи, яка, на думку М, Є. Салтикова-Щедріна, усунула \”аморальне і безправне ставлення людини до людини\”.
Важливість розв\’язання проблеми прав дітей зумовлена тим, що реалізація прав дитини є чи не найосновнішою умовою фізичного та психічного благополуччя дитини, її розвитку.
Найперше суспільне середовище, до якого потрапляє дитина, – це дошкільний навчальний заклад, який у взаємодії з сім’єю має створити належні умови для забезпечення фізичного, психічного здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, набуття життєвого досвіду. Дошкільний вік – період, коли в дитини формуються уявлення про навколишній світ, явища суспільного життя, взаємини між людьми. Вступаючи у життя, малюки мають засвоїти багато правил, які склалися в суспільстві.
Нещодавно правове виховання не відокремлювалось як самостійний напрямок виховання і не входило в плани виховної роботи дошкільних навчальних закладів. Але для виконання цих завдань упродовж останніх років дошкільні навчальні заклади отримали суттєву законодавчу підтримку, а саме: Закон України «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Базову програму «Я у Світі». Саме питання здобуття дитиною якісної освіти через впровадження Базової програми і є основним для педагогів в ДНЗ. У Базовому компоненті дошкільної освіти України окреслено мету правовиховної роботи (результати, до яких треба прагнути).
В основу системи правового виховання дошкільників необхідно поставити «нероздільну» програму морально-правового виховання, тобто у правовиховній роботі з дошкільниками дуже важливо поєднувати зміст, форми і методи правового та морального виховання. Виділяти тільки правові норми, не пов\’язуючи їх з моральними, недоцільно.
У формуванні моральних стимулів і норм поведінки дитина усвідомлює свої права й обов’язки, як члена родини, члена колективу у дошкільному закладі крізь призму уявлень: бажаного і належного, припустимого і небажаного, можливого і заборонного.
Правове виховання дошкільника починається з виховання у нього почуття власної гідності, поваги до самого себе. Поважає самого себе і свої права людина здатна по справжньому поважати інших людей та їх права. Тому в дошкільному закладі і сім\’ї необхідно створити атмосферу визнання індивідуальності дитини, поваги його особистості, а самій дитині надати можливість реалізовувати свої людські права.
У роботі з правового виховання дошкільників варто зважати на морально-психологічні особливості дітей. У дошкільному віці діти дуже вразливі, емоційні. У зв\’язку з цим виховна робота з ними базується на використанні моральних установок, переваг чуттєвого сприймання дитиною життєвих стосунків. На прикладах конкретних ситуацій важливо дохідливо пояснювати дітям категорії добра, зла, жорстокості, справедливості, заздрощів.
Морально-правові знання, здобуті дітьми на заняттях, у поєднанні з їхніми власними спостереженнями, певна практична діяльність з підтримання дисципліни, збереження навколишнього природного середовища відіграють важливу роль у їхньому моральному та правовому вихованні, формуванні їхньої правової культури.
Важливий напрям роботи – ознайомлення дошкільників і батьків з останніми документами ООН, Ради Європи, рекомендаціями міжнародних конференцій із проблематики становища дітей у світі, Європи, Азії.
Як відомо, провідну роль у вихованні дітей відіграє сім\’я. Це – перший осередок виховання людяності, національної свідомості, патріотизму й демократизму. Тут прищеплюють дітям здорові норми та навички культурної поведінки, вчать шанувати рідну мову, національні звичаї і традиції, готують до життя.
Виховання дітей родиною є обов\’язковим, так само обов’язковим є піклування батьків про їхнє здоров\’я фізичний, моральний розвиток та навчання. Виконуючи свої обов\’язки щодо виховання, батьки мають поважати гідність дитини, не застосовувати жорстоких і грубих методів виховання.
Головне у співпраці з кожною сім\’єю – допомогти батькам зрозуміти і сприйняти сучасні гуманістичні ідеї та орієнтири, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток.
Роботу з батьками потрібно спрямовувати на формування правового світогляду батьків та на активізацію їхньої уваги й підвищення інтересу до проблем захисту прав та гідності дітей. Родина і дитячий садок повинні гармонійно співпрацювати на основі взаємної поваги і підтримки, дотримання прав та виконання обов’язків обох партнерів як однодумців.
Загальновідомо, що моральний стан будь-якого суспільства залежить від того, як воно відноситься до своїх дітей. Якщо сьогодні юні громадяни визначаються самостійними особистостями зі своїми правами, то в цьому є велика заслуга сучасних стандартів прав людини, прав дитини, системи правової освіти та правового виховання дошкільників, яка формується в Україні.
Формування правової культури в дітей дошкільного віку великою мірою залежить від загальної соціально-правової ситуації, рівня правової культури педагогів та батьків, і ефективності засобів і методів початкової правової освіти.
Зоя Федик
Провідний спеціаліст відділу систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області
peredplata
