Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України, що кореспондується з конституційно-правовою нормою, що закріплена в ч. 2 ст. 63 Конституції України, в якій говориться про користування засудженим всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Порядок в’їзду та виїзду з території України, на сьогоднішній день, регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 (зі змінами) та постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, якою затверджено Правила перетину державного контролю громадянами України.
Під загально-правовими наслідками розуміють певні правові обмеження, що діють по відношенню до осіб, що мають судимість, які передбачені нормами різноманітних галузей права(крім кримінального) і застосовуються протягом всього або частини строку судимості, але не пов’язані з призначеним покарання.
Одними з обставин, які тимчасово обмежують право виїзду громадян України за кордон, є випадки, до яких відносяться:
1) порушення кримінальної справи — до закінчення провадження у справі;
2) засудження за вчинення злочину — до відбуття покарання або звільнення від покарання;
3) ухилення від виконання зобов’язань, покладених на громадянина судовим рішенням, до виконання зобов’язань;
8) подання на заявника цивільного позову до суду — до закінчення провадження у справі;
9) визнання, за вироком суду, особливо небезпечним рецидивістом чи перебування під адміністративним наглядом міліції — до погашення (зняття) судимості чи припинення нагляду.
Судимість вважається погашеною у день визволення, тому вже на наступний день при наявність закордонного паспорта можна поїхати в безвізові країни. (Розмова йде, безумовно, про повне відбуття терміну, а не про умовно-дострокове звільнення).
Засуджені громадяни можуть покинути країну тільки після судимості, яка була погашена або повністю знята. Як правило, цей час становить 3 роки після виконання судових зобов’язань, але треба розглядати кожен випадок окремо.
Ірина ОЩИПКО
провідний спеціаліст відділу систематизації законодавства
Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області