Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) це є трудова угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органом (далі – підприємство) чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з частиною 3 статті 24 КЗпП України працівник не можу бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування й реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Працівник не може бути допущений до роботи, якщо наказ (розпорядження) про його прийнятті на роботу ще не видане. Допущення працівника до роботи без належного оформлення працевлаштування буде неправомірним.
Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим:
– у разі організованого набору працівників;
– у разі укладення трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
– у разі укладення контракту (якщо законами України дозволено застосовувати зазначену форму трудового договору);
– у разі, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
– разі укладення трудового договору з неповнолітнім;
– при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Якщо працівник працює неоформленим, він втрачає право на соціальне страхування, оскільки із винагороди, яку він отримує неофіційно, не сплачуються страхові внески. У випадку хвороби, він втрачає право на отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. У випадку настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання втрачає право на отримання відшкодування шкоди. Не має права на щорічну оплачувану відпустку, а також робота не зараховується в страховий стаж.
Ірина Ощипко,
начальник відділу систематизації законодавства,
правової роботи та правової освіти управління
реєстрації нормативно-правових актів, правової
роботи та правової освіти Головного територіального
управління юстиції у Чернівецькій області
peredplata
