«Ті – що дарують життя»

«Ті - що дарують життя»

Донорство – благородна та почесна місія, яка дозволяє зберегти або продовжити життя.

Зробити внутрішньовенне переливання крові сьогодні на відміну від минулих 2-х століть набагато легше. Бо лікарі того часу уявлення про голку для ін’єкцій та сучасний шприц не мали.

Однак до сьогодні уявлення про переливання крові в Україні та Європі різні.

У багатьох країнах світу донорство є одним із складових здорового способу життя. Воно прирівнюється до занять спортом, до правильного харчування, і навіть до очищення організму. Не секрет, що в Європі популярно бути донором, для цього активісти та волонтери роздають флаєри із закликом стати донором, про переваги та секрети донорства розповідають на сторінках ЗМІ та соцмережах, останнім часом великою популярності набрало донорство і серед зірок світового маштабу. В Україні теж є знаменитості, які стали донорами, але про них мало хто знає. Для прикладу: музикант Володимир Дорош, скрипаль Василь Попадюк, головний редактор журналу \”Ukrainian people\” Тетяна Середа-Баддер, телеведуча Олена Фiлонова, народна артистка України Наталя Шелепницька, телеведуча і модель Габріела Масанга, заслужена артистка України Ярослава Руденко, заслужений артист України Петро Чорний, співачка Марія Яремчук, дизайнер Влада Литовченко та багато інших.

Яка ситуація з донорством у Чернівецькій області?

Наша область в першій десятці серед 25 областей України. На разі в Чернівецькій області налічується 40 745 донорів. Ніна Кобзар завідувач Відділу організації і трансфузійної допомоги розповідає, що в Центрі ведеться реєстр відсторонених від донорства, які пожиттєво відстороняються від здачі крові, як носії гемотрансмісивних інфекцій та інших захворювань, на сьогодні таких осіб – 15074. З роками кількість донорів з позитивним результатом на гемотроф або інфекції зменшилась до 1 відсотка.

Головний лікар Чернівецького обласного Центру служби крові Анжеліка Каланча погодилась розповісти про секрети кроводачі пригадує, як стала донором вперше:

«Ті - що дарують життя»

– Вперше я стала донором у 2006 році. Я з чоловіком прийшли до Центру крові. Хотілося відчути підтримку когось, тому, що я не знала, як себе почуватиму після кроводачі, але поруч була близька людина і тому підтримуючи один одного, ми чудово перенесли процедуру. Ми у віконце простягали руки в нас брали кров, я була з однієї сторони чоловік навпроти. Я бачила його, а він мене.

– Розкажіть, хто може стати донором і що для цього необхідно?

– Тобі виповнилось 18 років або твій вік від 18 до 60 років, ти громадян України і маєш місцеву реєстрацію, почуваєш себе здоровим і твоя вага понад 50 кг тоді запрошую тебе на кроводачу. Студентам винятки, їм не обов’язково мати Чернівецьку реєстрацію.
Треба мати паспорт та результати флюорографії органів грудної клітки. Всі інші аналізи, огляд лікаря ми здійснюємо тут в Центрі крові.

– Чи є якісь ризики донорства?

– В плані інфікування ні, в нас витратні матеріали одноразові. Павло Іванович Пирогов помітив під час війни, що люди, які мали крововтрату – наступну крововтрату переносили легше. Тому десь момент донорства є таким захисним механізмом для людини на майбутнє захистити свій організм. Тому, що з кожною наступною кроводачею або крововтратою наш організм мобілізується.
– Тобто, чоловік, в якого ніколи в житті не було крововтрати він дожив до 40 років і тут раптом якась кровотеча пов’язана з хворобою (для прикладу виразка шлунку), він важко її перенесе, але якщо він у цьому періоді з 18 років хоча б раз здавав кров, то його організм пам’ятатиме про цю мобілізацію. І коли в нього буде крововтрата то організм швидше включається в роботу, з’являються додаткові або ми ще їх називаємо захисні сили.

– У яких випадках лікарі не радять бути донором?

– Зрозуміло, що донором не може бути людина, яка хворіє вірусними гепатитами, сифілісом, є ВІЛ або СНІД інфікованою, також якщо хворіє туберкульозом, або в пацієнта виявлено злоякісні пухлини чи захворювання крові. Але окрім цього маса тіла повинна становити понад 50 кг, тиск має бути в нормі.

Важливо пам’ятати, якщо ти хворів застудою то здавати кров ти можеш не раніше ніж через місяць. Для жінок ще є обмеження – донорство не сумісне з «критичними днями» і якщо ви народжували, то перший рік теж краще не бути донором, нехай організм відновиться.

– А що роблять з кров’ю тих в кого виявлені проблеми?

– Її відразу знезаражують. Для цього в нас є спеціальний стерилізатор, а потім утилізовують.

Кому постачають кров, яку здають в Чернівецьких Центрах крові?

– Власне ця кров використовується в межах Чернівецької області. Ми не передаємо її до інших областей.

– Хто є переважно донорами молодь чи все-таки старші люди?

– В службі крові я працюю вже 16 років і в якийсь момент, я зрозуміла, що треба зробити статистику, щоб побачити до чого ми рухаємося. Я впродовж 5-ти років вивчала тих донорів, з якими ми працювали. Тому я з командою поділили 3361 донор за статтю, віком, результатами аналізів. І виявилось, що молодь у віці від 18 до 30 років – найменший відсоток браку, це здорові люди, в яких не хвора печінка, які не зловживають нічим, які не інфіковані. Ми дійсно надаємо перевагу молоді, але власне так і виходить, що більшість людей донорів і є молодь.

– Чи правда, що секрет молодості полягає у донорстві?

– Секрет довголіття – любити людей і робити добро. А донорство вписується в ці рамки. Бо віддавши свою кров – організм дійсно омолоджується, а віддати її тому хто цього потребує – це зробити добро.

«Ті - що дарують життя»

Для заохочення дачі крові держава пропонує донорам пільги: з метою адаптації організму до крововтрати чинним Законом України передбачено звільнення донора від роботи в день кроводачі і один вихідний протягом року від моменту здачі крові зі збереженням середньої місячної заробітної плати.

Наталія ДЕМЧУК

peredplata