Вже минає 4 роки від початку подій на Майдані. Пригадаю, що дата 21 листопада 2013 року початок Революції Гідності – на Майдані Незалежності у Києві вийшли люди з мирним протестом проти скасування тодішньою владою підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Того дня Кабінетом міністрів України під керівництвом Миколи Азарова ухвалено постанову про призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що мало статися на Вільнюському саміті «Східного партнерства» 28-29 листопада. Зриву угоди передували запевнення уряду і тодішнього президента Віктора Януковича про те, що для переходу на європейські стандарти, як того вимагає Угода про асоціацію, Україні в найближчі роки знадобиться кілька сотень мільярдів євро (останньою називалася сума у 160 млрд). І для поновлення євроінтеграційного процесу тодішня українська влада вимагала від ЄС компенсувати цю суму. Натомість, як «дешеву» альтернативу зближенню з ЄС режим Януковича пропонував приєднання України до Митного Союзу з Росією. Тому, посилаючись на зазначені витрати, 21 листопада, за тиждень до Саміту у Вільнюсі, уряд Азарова прийняв несподіване рішення відмовитися від підписання Угоди, що на ґрунті розквіту корупції та низького рівня життя викликало обурення в суспільстві і хвилю масових протестів по всій країні.
Що змінилось за чотири роки після виходу активістів на Майдан?
У нещодавньому звіті щодо імплементації угоди про асоціацію з ЄС Єврокомісія відзначила прогрес України у сфері енергетики, охорони здоров\’я, освіти, довкілля та децентралізації, але наголосила на браку поступу в боротьбі з корупцією. Також Україні нагадали, що прогрес у різних галузях – нерівномірний, і реформування загалом слід прискорити.
Однією з вимог протестувальників – відмова від вступу до Митного союзу з Росією. Після перемоги Майдану нова влада відмовилися від цієї ідеї. Зараз ідея Митного союзу не дуже популярна серед жителів України.
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в\’язні були випущені на свободу.
За даними департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури України, зараз розслідується понад три тисячі злочинів проти Майдану. Про підозру повідомили 380 особам, обвинувальні акти по 239 випадках направлені до суду, 48 осіб визнані винними. Одна людина відбуває покарання за ґратами. Між тим рідні героїв Небесної сотні кажуть про затягування з багатьма розслідуваннями.
Після перемоги Майдану український екс-президент Віктор Янукович втік до Росії. В Україні йому, серед іншого, закидають державну зраду, пособництво у зміні меж території і держкордону України та у веденні агресивної війни. Нині суд перейшов до розгляду справи по суті. Однак цей процес постійно затягується з боку захисту підсудного, який має бути засуджений заочно.
Днями в Україні відбувається вшанування загиблих під час Революції Гідності. Щоб вшанувати загиблих на Майдані, українська влада вирішила збудувати меморіальний комплекс. На конкурс з його створення вже подано 65 заявок з 12 країн, переможця має обрати конкурсна комісія. Меморіально-музейний комплекс збудують на алеї Героїв Небесної Сотні (У Києві) – колишній вулиці Інститутській, де загинули багато майданівців.
21 листопада чернівчани і гості міста вшанували пам`ять загиблих на Майдані.
З нагоди 4 річниці Революції гідності та Свободи містяни зібралися на центральному кладовищі Чернівців, де відбулась панахида, аби спільно помолитися та покласти квіти і лампадки до могил Героїв Небесної Сотні та загиблих воїнів АТО.
Також цього дня у ввечері на Центральній площі міста всіх майданівців, патріотів, активістів і тих кому не байдужа доля країни зібрав усіх гуртом молебень за загиблими під час Революції Гідності. Священики Української Православної Церкви Київського Патріархату та священик Української Греко-Католицької Церкви об’єднались у молитві за загиблими.
Активісти та місцеве віче пригадали, як все починалось, як не байдужі поплічники не зважаючи на холод, голод і критику інших стояли на Майдані пліч опліч разом з тими кого зараз немає поряд.
Прикро, що на Площі стояла молодь, яка навіть не виявила поваги до своїх поплічників, що чотири роки тому загинули заради нас. Можливо через не знання історії, або відсутність моральних цінностей ті, в чиїх руках майбутнє країни забули або просто не бажають пам`ятати трагічну сторінку і старт до нових змін.
Та попри це, серед натовпу лунали і потужні слова: «Ми пам’ятаємо тих – хто дав силу і приклад рухатись вперед».
peredplata
