Щозими в Україні від морозів та голоду гинуть сотні безпритульних собак. Однак для тих тварин, які утримуються у притулку, шанс пережити зиму все-таки є, але ж не без допомоги небайдужих людей.
Про те, як живеться чотирилапим у притулку для тварин, дізнавалася наш кореспондент у директора МКП «Притулок для тварин» Василя Виноградова.
– Василю Миколайовичу, скільки у Чернівцях є місць, де можуть допомогти безпритульним тваринам?
– Перше таке місце – це наше підприємство. Іноді люди нас називають «Фастівська» лікарня для тварин», тобто багато поранених, збитих, викинутих тварин люди звозять до МКП «Притулок для тварин» майже щодня. Є й такі, які просто викидають тварин під воротами.
– Які проблемами найчастіше дошкуляють у притулку?
– Найперша проблема – тварини, збиті автомобілями. Тут потрібний рентген апарат, який ми вже просимо від початку 2017 року. А ще нам бракує місць для тварин.
– Чи є волонтери, які організовують добровільні акції, аби допомогти тваринам?
– Активно допомагає організація ГО «Помічники тварин». Також допомагають Віталій Дронь, Ліна Ільніцька, Марта Левченко, Анжела Косован та інші.
Кожен робить добру справу, в міру своїх можливостей. Хтось прибирає, вигулює тварин, годує, хтось теплі речі привозить.
– Як виникла ідея допомагати тваринам? І чи підтримують вас рідні?
– Очолюю посаду з квітня 2016 року. В 2012 році познайомився з активісткою, головою благодійної організації «Захист безпритульних тварин – не будь байдужим!» Анжелою Косова, прихистив маленьку безпритульну собачку, яку назвав «Машкою», і вона моя перша собака, яка живе зі мною в квартирі. Тваринка стерилізована, зареєстрована, вакцинована.
В 2013 році придбав дачу для тварин в районі кемпінгу. Ділянка слугувала для тимчасового утримування безпритульних тварин, для подальшого прилаштування в родини (господарям). Чесно кажучи, через цю дачу в 6 соток за весь час, нові господарі не знаходяться. Кішок тримаю у себе в квартирі. Так само багато залишились не прилаштованих.
– Чи піклується про чотирилапих влада міста? Можливо, виділяються якісь кошти?
– Постійно постає основна проблема, що робити з тваринами в місті і коли потрапляють до МКП. Хтось кричить «присипляти» через певний термін і т.п. Важко відстоювати гуманність до тварин. В 2017 році наш загальний бюджет становив 3,5 млн. грн. У 2018 році фінансують МКП з бюджету тільки 1 квартал, а далі якщо виграємо тендер на відповідні послуги, то наш бюджет до кінця року становитиме 2,775 млн. грн.
– Чи вистачає цих грошей на утримання тварин?
– Торік грошей вистачило, і навіть трохи залишилось на 2018 рік.
– У великих містах серед відомих людей стає модним допомога притулкам. Вони часом приїздять до притулку, допомагають годувати тварин, організовують акції із збору коштів для чотирилапих. Чи є така тенденція у Чернівцях?
– На жаль, в Чернівцях чомусь це не модно. Але працюємо над цим. Екскурсії школярам пропонуємо, а от політиків тут бачу рідко.
– Нещодавно, я стала свідком жорстокості людей, які отруїли собаку. Тварина страждала від болю, а люди байдуже прямували повз. Невже не можна покарати людей за жорстоке поводження з тваринами?
– Прикро, що люди стають дедалі жорстокішими. Тенденція труїти тварин зростає – це на совісті тих, хто це вчиняє. Фактично, Закон України передбачає карати людей за жорстоке поводження з тваринами, але така тенденція працює лише на паперах.
– Якщо хтось хоче врятувати тварину, куди звертатися?
– Наш телефон: 095-526-00-45, адреса: вул.Південно-Кільцева, 47 (заїзд з вул. Комунальників, за Чернівецьким тролейбусним управлінням).
– Як часто люди приходять до притулку, аби взяти тварину?
– Якщо щодня прилаштовуємо хоча б 1 тваринку, вже непогано, але хочеться прилаштувати усіх. Передбачаємо прилаштовувати 1000 тварин на рік.
На жаль, в нашій країні долею бездомних тварин майже ніхто не опікується. Більше того, будь хто може образити бідолашну тварину, отруїти її на очах у дорослих та дітей, знаючи, що за таке жорстоке діяння йому нічого не буде. Педагоги та батьки б`ють тривогу, що агресія дітей у ранньому віці зросла у рази. А ці діти, чи не щодня на вулицях міста і вдома бачать жорстоке поводження з тваринами. Психіка дітей працює оперативно, в майбутньому вони переносять відтворену у пам`яті картину не лише на тварин, а й на людей.
За кордоном ставлення до тварин набагато краще, їх сприймають як членів суспільства. Звісно, там теж є поодинокі випадки поганого поводження з тваринами, покарання за які дуже суворе – від вагомого штрафу до кількох місяців (а то й років) в’язниці.
В Україні відповідно до ст.17 Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін\’єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи. Згідно зі ст. 299 КК України знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, – караються штрафом до п\’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього, караються штрафом до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
Сумно, але в реальності ці закони не працюють.
peredplata
