У Садгорі 43-х річний закарпатець ромської національності створив псевдобізнес для жебраків-безхатьків. Закарпатець протягом двох років винаймав будинок і платив за нього лише 400 гривень на місяць. У будинку мешкав зі своєю прийомною вагітною донькою теж ромської національності та її трирічною дитиною. Будинок зареєстровано на чоловіка, що помер. Після його смерті мав би орендувати приміщення ще до березня цього року, така домовленість була із сином покійного власника будинку. Сім\’я перебуває на обліку у соціальні службі, але раніше все нібито було нормально, підстав для позбавлення матері батьківських прав не було. Молода мати отримувала соціальні виплати.
Як розповідають у поліції, декілька місяців тому у помешканні з’явилися жебраки, про це уповноваженим органам повідомили громадські активісти.
Псевдобізнесмен із Закарпаття знайомився з жебраками на вокзалах та у людних містях, пропонував їй житло, харчування, натомість більшість з них повинні були займалися звичною для себе справою – жебракувати, але вже у Чернівцях. Вчора 20 лютого поліція завітала до будинку у Садгорі, там виявили 10 осіб із вадами здоров’я з різних областей України, зокрема Закарпатської, Львівської, Чернігівської, Донецької. У всіх мешканців будинку підозрювали туберкульоз, їх шпиталізували, 5 осіб залишили у лікарні. Люди розповіли, що силою їх у будинку ніхто не тримав, співпрацювали зі своїм «шефом» на взаємовигідних умовах, хоча в жодного безхатченка документів із собою не було. Під час обшуку у будинку виявили капітал зібраний жебракуванням на суму близько 30 тисяч гривень.
Чоловіка, що створив притулок для безхатчинків і бізнес побудований не жебракуванні кримінальна відповідальність не загрожує. Законодавством України не передбачено кримінальну відповідальність за жебракування без примусу. А от горе-матері може загрожувати позбавлення батьківських прав за неналежне виховання три річної доньки. За словами начальника управління превентивної діяльності ГУ Нацполіції у Чернівецькій області Святослава Кішлара, дівчинку до жебрацтва не залучали, вона жила із хвороми на туберкульох жебраками під одним дахом, але мала свою кімнату. Подальшу долю дитини вирішить Соціальна служба.