Минув рік з того часу, коли врешті правоохоронці затримали релігійного фаната з с. Котелеве, що у Новоселицькому районі, Сергія (Сашику) Лисака. Упродовж тривалого часу новоспечений «месія» ґвалтував дітей і катував жінок, приковуючи ланцюгами до ліжка. Через нікому не зрозумілі звичаї секти «АТАRVЕ» померла дружина Юрія Черешневського, товариша Лисака, а також молоденька дівчина, їхня донька Коріна, яку сектанти довели до аліментарної дистрофії… Нині головний «атарвіст» проходить примусове лікування у спеціалізованому медичному закладі закритого типу в Дніпропетровську, оскільки визнаний неосудним…
Нагадаємо читачам, що 47-літній Лисак вже давно називав себе месією. Відгородившись від усього світу, він орга-нізував секту «АТАRVЕ». Залучив до неї окремі родини своїх односельців і однодумців з сіл Магала та Костичани. Мав трьох дружин: одну законну — Альбіну, другу, Ніну, «привіз із заробітків» та третю — неповнолітню Табіту Черешневську. Жінки почергово народжували сектанту дітей (від двох старших він мав їх по семеро), самотужки приймав пологи, не дозволяючи навіть подумати про лікарську допомогу та насаджуючи хворобливе переконання, що їх всіх, мовляв, «хоче знищити СБУ». Допомогу від держави у зв’язку з народженням дітей Лисаки також не отримували, ба більше – дітей навіть не реєстрували, вони не відвідували дитячого садочка та школи.
На щастя, правоохоронці змогли, хоч далеко несвоєчасно, переконатися, що дії новітнього котелівського «месії» таки суперечать закону. Вони були вражені, знайшовши у оселі сектанта велику кількість ритуальних ножів та побачивши прикуту ланцюгами за непокору цивільну дружину – Надію Притикіну. Як з’ясувалося згодом, жінка не могла витерпіти знущань цього нелюда та пробувала вкоротити собі віку…
Зараз село оговтується від гучної справи. Діти вже відвідують, хоч і не систематично, освітній заклад — місцевий навчально-виховний комплекс. Вони стали більш розкутими, почали спілкуватися з однолітками. Вчителі кажуть, що дівчатка у довгих спідницях навіть грають у футбол та займаються на нестандартному спортивному обладнанні… Законна дружина Сашики Альбіна проживає зі своїми дітьми у будинку Лисака, Надія Притикіна перейшла жити до невеликого будиночка, придбаного Лисаком та свого часу записаного на неї у цьому ж селі. Семеро дітей Надії наразі перебувають під опікою Лисакового брата Юрія – за словами жінки, їй не віддали рідних кровинок. Вона не може зрозуміти, чому районна служба в справах дітей та її керівник особисто досі хочуть позбавити її прав на дітей…
Котелівчани також не згідні з таким рішенням органу опіки та піклування – адже Юрій, опікун, часто їздить за кордон, тож дітьми зовсім не займається. Його ж дружина має своїх дітей… І впродовж дня дядькові підопічні, народжені Надією Притикіною, перебувають у домі, де вони жили раніше та споглядали витівки свого батька. Ввечері ж повертаються до оселі опікуна. До того ж, при такій «опіці» Юрій справно отримує на дітей державну допомогу – по 14 тисяч гривень щомісячно…
Практично у тому ж будинку, як і раніше, живе досі й неповнолітня співмешканка «месії» з Котелевого — Табіта, бо її взяв під опіку брат, котрий одружений на доньці Лисака – вони мешкають на одному обійсті. Минулої осені тоді ще п’ятнадцятилітня дівчинка народила підстаркуватому Лисакові сина…
Попри існуючі негаразди, за цей час Надія Притикіна черговий раз стала матір’ю (вона була вагітною, коли міліція забрала Сашику). 45-літня колишня вчителька щаслива, що небо зглянулося над нею, і тепер вона не сама. Бо поруч тихенько посапує носиком її за-пізніле нинішнє щастя – тримісячна донечка Анна. Жінка каже, що інші її діти поки що не змінили ставлення до неї – вони втікають від матері та майже не спілкуються. Однак мати мріє повернути до себе хоча б шестилітню маленьку Юдіф.
— Мене старші діти кличуть назад – кажуть, що колишня кімната чекає на мене та Аню. Обіцяють, що допомагатимуть, — плаче пані Надія. – Я ж туди не повернусь – а що, коли все це робиться за вказівкою Сашики? Я його боюся… Я дуже хочу, аби мені повернули всіх дітей, і продовжуватиму цього добиватися.
Наразі Надія з найменшою донечкою живуть на кошти, котрі вона отримала у зв’язку з її народженням. Хоча це й сума, яку держава надає на першу (?!) дитину. А ще жінка робить у своєму будиночку ремонт та намагається отримати допомогу на підведення до оселі природного газу, котрий їй дуже необхідний. То, може, влада зглянеться над долею жінки, котра йде через терни, аби мати хоча б дещицю того, що мають інші? Чи чекатимемо на повернення нерадивого «пастора»?
Наталія Брянська
Р.S. Редакція й надалі слідкуватиме за долею дітей Сергія Лисака та повідомлятиме читачів про перебіг подій у цій непростій родині.
peredplata
