Греко-католики Буковини і Прикарпаття незабаром освятять величний храм

Греко-католики Буковини і Прикарпаття незабаром освятять величний храмКатедральний собор Преображенян Христового збудували у Коломиї. 19 серпня його освятять за участю Глави УГКЦ, патріарха Святослава Шевчука. Це двохярусна святиня, що складається з верхнього і нижнього (підземного) храмів.

Єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Микола Сімкайло розповідає: на урочисте освячення катедрального собору вже запрошені всі владики УГКЦ з цілого світу, очікують і Папського нунція. В цей день, 19 серпня, Коломия також відзначатиме День міста, отож владика заохочує всіх коломиян одягнути на Святкову Літургію вишиванки.

Ввійшовши до церкви, від захоплення кожен затамовує подих. Майже вісім років храм розписували львівські митці під керівництвом народного художника України, завідувача кафедри сакрального мистецтва Львівської Національної академії мистецтв, професора Романа Василика – рідного брата блаженної пам’яті коломийського єпископа Павла Василика. Саме він – перший Архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, єпископ Василик, був ініціатором зведення собору і в 1999 році заклав наріжний камінь під святиню.

Розпис храму здійснений у візантійсько-українському стилі, де переважають світлі кольори. До роботи були задіяні провідні фахівці кафедри сакрального мистецтва Львівської Академії мистецтв.

Храм звели у самому центрі Коломиї, де більше десяти років тривають будівельні роботи. Експерти відзначають: подібних йому на теренах Західної України немає, а за розмірами він лише трішки поступається головному храму греко-католиків у Києві, який зводиться. Нижній храм (підземний) вже діє, в ньому проводяться Служби Божі, і вмістити він може 2 тисячі людей. У верхньому, головному, храмі (він може вмістити 3 тисячі людей) тривають завершальні роботи: докладають гранітною плиткою підлогу.

Площа верхнього і нижнього храмів приблизно 1,5 тис. кв.м, висота святині – 52 метри.

Але собор – лише перша частина грандіозного проекту, що має бути втілений у Коломиї. Тут має постати цілий духовно-реколекційний центр. Поруч із собором, за архітекторським задумом, мають ще звести адміністративний корпус, де розташується єпархіальний музей, катехетичні класи, кінозал… Вже зараз один із меценатів зобов’язався невдовзі побудувати 65-метрову дзвіницю з оглядовим майданчиком та капличкою. Вона буде оснащена ліфтом, і з її висоти туристи зможуть оглядати всі окраси старовинного прикарпатського міста.

Архітектор Віктор Мицай проектував коломийський собор як праобраз собору Святої Софії у Константинополі. Бюджет зведення собору фахівці оцінюють у три мільйони доларів. І все це – пожертви, починаючи від чиновників та закордонних доброчинців до простих парафіян. Допомагали всім – і грошима, і будівельними матеріалами.

Варто зауважити, що новозведений собор мав немало жертводавців, і велику роль в цьому зіграла саме постать владики Павла Василика, якого дуже поважали люди, особливо за його нескореність в часи комунізму. Ще будучи священиком, цей єпископ був двічі ув’язнений. А у 1987 році разом із групою українського духовенства владика Василик заявили на весь світ про свій вихід із підпілля. Відповідну заяву направили Папі Римському і Президенту СРСР Михайлові Горбачову. Із єпископів заяву підписав тільки владика Павло Василик. Через рік він був запрошений на зустріч до Москви – із сенаторами США та представниками Верховної Ради СРСР. У 1989 році цей єпископ знову очолює делегацію і їде до Москви з вимогою відновлення статусу УГКЦ.

Особливу повагу єпископ Василик мав і у Блаженного Папи Римського Івана Павла II. Святіший Отець мав до Коломийсько-Чернівецького єпископа дружню приязнь. Він знав про його ув’язнення за Церкву, тому з цим єпископом Папа міг говорити довше, аніж з іншими владиками. Під час візиту Івана Павла II в Україну в 2001 році, Папа намагався фінансово хоч трішки допомогти кожній українській єпархії. Владика Василик попросив Святішого Отця про пожертву на покриття святині мідною бляхою. До слова, сьогодні владика Павло Василик похований біля новозбудованого собору.

Наталія Фещук

peredplata