В п’ятницю ввечері, 14 вересня 2012 р., розпочався візит Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета в Чернівецько-Буковинську єпархію. Цього дня Його Святість відвідав храм Різдва Пресвятої Богородиці в передмісті Чернівців (мікрорайон Рогізна), по вулиці Возз’єднання, 28.
Патріарха Філарета разом з архієреями на подвір\’ї перед храмом гостинно зустрічали – настоятель о. Петро Лукинюк, духовенство єпархії, староста з хлібом і сіллю, хлопчики з дзвіночками, дівчатка з кошичками пелюсток квітів та численна кількість вірян. Перед церковною брамою за участі наймолодших парафіян був розмальований різнокольоровою крейдою орлець.
З вітальним словом до всіх присутніх звернувся протоієрей Петро Лукинюк. Отець наголосив на тому, що «як слуги старозавітного патріарха Якова копали нові криниці, і відновлювали давні, так і в Чернівецько-Буковинській єпархії, будуються не лише нові храми, але й відновлюються, прикрашаються та розписуються старовинні».
Багато вірян прийшло помолитися на святкове вечірнє богослужіння, яке прикрашав своїм прекрасний співом парафіяльний хор. Нещодавно, 1 липня, керуючий єпархією Високопреосвященнійший митрополит Данило звершив освячення престолу в цьому храмі. Так, будівля даного храму талановито розписана буковинськими художниками-іконописцями у візантійському стилі. Над новим дерев’яним двоярусним іконостасом працював відомий різьбяр по дереву Андрій Щепановський. Він створив його у еклектичному стилі (еклектизм – поєднання різнорідних стильових елементів), застосовуючи каркасно-модульну побудову. При виготовленні іконостасу використовувались такі породи дерев як дуб, липа та клен.
Після завершення чину освячення іконостасу церковна громада разом з настоятелем храму подарували Святійшому Владиці Почаївську ікону Божої Матері, а відомий чернівецький скульптор Володимир Ілліч Гамаль подарував власностворений барельєф Івана Мазепи. Всіх архієреїв обдарували іконами з зображенням апостолів.
Історична довідка
Село Рогізна (нім. Rohosna, рум. Rogozna) згідно археологічних даних виникло не пізніше ХІІ-ХІІІ ст., перша письмова згадка в грамотах про цей населений пункт датується 7 жовтня 1519 р. Свою назву село могло отримати від поміщика Рогозна, хоча серед населення поширений погляд, що воно назване від рослини очерету-рогози. Рогізна розташована на правому березі р. Задубрівки у заболоченій місцевості, поруч дороги Чернівці-Заставна.
В 1680 р. на кошти парафіян у селі було збудовано дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Згідно історичних джерел, у 1857 р. храм був оновлений, а в 1875 р.- наново розмальований за кошти прихожан.
На початку ХХ ст. парафіяльна рада вирішила побудувати нову церкву тому, що стара знаходилась в аварійному стані. Лише у 1912 р. був отриманий дозвіл на будівництво нового храму з цегли та каміння, а через два роки розпочалась перша світова війна і з будівлі зробили склад.
Тільки 25 листопада 1923 р. новозбудований храм освятили. На цьому святі були присутні архімандрит Митрофор Клемент Попович, представники Консисторії Георгій Шандру, Іпполіт Тарнавський, архідиякон Михайло Бокка, священник Касіян Бринзан.
У 1965 р. село Рогізна приєднали до містечка Садгора й воно увійшло до складу Садгірського району, ставши передмістям Чернівців. В період радянської влади храм був постійнодіючий, а в 1968 р. Екзарх України, архієпископ Київський і Галицький Філарет (Денисенко) під час візиту на Буковину відвідав ряд храмів, серед яких Петро-Павлівський в м. Чернівці, Різдва Пресвятої Богородиці в Рогізній.
10 травня 1992 р. церковна громада зібрала збори й вирішила вийти з підпорядкування УПЦ МП і перейшла в підпорядкування до єпископа Чернівецького і Буковинського Данила (Ковальчука), а вже 21 червня 1992 р. в храмі була відслужена першу літургія українською мовою.
12-19 жовтня 2002 р. в храмі перебувала ікона «Зглянься на покору» перенесена з храму архистратига Михаїла с. Ленківці, а 21 вересня 2004 р.
перебували мощі святого великомученика Пантелеймона, привезені з с. Вікно Заставнівського р-ну нашої області.
Микола Семенюк, випускник богословського відділення ЧНУ ім. Ю.Федьковича
peredplata
