На Буковині діє організація, яка допомагає сексуальним меншинам

На Буковині діє організація, яка допомагає сексуальним меншинам16 листопада відзначатимуть Міжнародний день толерантності. На Буковині про це багато говорять. Але розмови закінчують на толерантності до людей іншого віросповідання, іншої національності. Коли ж справа доходить до людей з іншою сексуальною орієнтацією, то тут вже не до терпимості. Цих людей засуджують, виганяють з роботи, сім’ї. Вони стають чужинцями і сам на сам зі своїми проблемами. І гомофобія (боязнь та несприйняття гомосексуалів) – це звичне явище на Буковині.

В Чернівецькій обласній громадській організації „Люди Буковини” кажуть, що так звана ЛГБТ-спільнота (лесбійки, геї, бісексуали і трансгендерні люди) не є сконсолідованою. Адже гомосексуалізм – це не ідеологія, а вроджена річ. Тому ЛГБТ-рух в Україні, а на Буковині зокрема, повільний і ці люди вимушені об’єднуватися, щоб відстоювати свої громадянські права. Наразі ж ГО «Люди Буковини» вже третій рік працює з гомосексуалами. І люди можуть знайти підтримку та розуміння. Окрім того, клієнти організації мають можливість безкоштовно та конфіденційно продіагностуватися на ВІЛ/СНІД та інфекції, що передаються статевим шляхом в СНІД-центрі та отримати відповідне лікування як в СНІД – центрі, так і в шкірно-венерологічному диспансері.

За два роки організація надала допомогу більше 400 чоловікам віком від 18 років. Є навіть чоловіки, які старше 60. Жінки ж поки що звертаються дуже помалу.

За словами голови правління ГО «Люди Буковини» і психолога Ніни Копельчук, найбільше, що турбує гомосексуальних людей і з якими проблемами вони звертаються до психолога, це труднощі в побудові міжособистісних стосунків та високій рівень дискримінації геїв та лесбійок в нашому суспільстві. Великою психологічною проблемою для таких людей стає відкриття рідним, що в них така сексуальна орієнтація. Як розповідає пані Ніна, психологам організації часто доводиться консультувати батьків геїів та лесбійок і пояснювати їм, що в гомосексуальності не має нічиєї провини, і причина не в тому, що вони щось не догледіли чи упустили.

Наразі ГО «Люди Буковини» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні, реалізовує проект «З мікросвіту в макросвіт». В його рамках планується проведення інтерактивних семінарів для медичних працівників, журналістів, юристів та практикуючих психологів Чернівецької області. Метою є формування та розвиток неупередженого та толерантного ставлення до ЛГБТ – спільноти та сприяння дотриманню прав людини в нашому суспільстві. І 6 листопада подібний семінар відбувся для буковинських журналістів.

Звернутися до ЧОГО «Люди Буковини» можна за робочим номером телефону 0665111077 або за електронною адресою liudi_bukovina@ukr.net.


ДОВІДКА

Гомосексуальність – форма сексуальності, що характеризується спрямованістю сексуально-еротичного і емоційного потягу на представників тієї ж статі, без бажання змінювати власну стать. Відомо чимало теорій про \”причини\” гомосексуальності. Деякі вважають, що вона має біологічне походження і обумовлена генетичними чинниками, пренатальним впливом гормонів або гормональним дисбалансом. Інші надають великого значення порушенням розвитку в дитячому віці (ідея Фрейда про виникнення гомосексуальності в результаті фіксації на одній з ранніх стадій психосексуального розвитку або теорія Бібера про чоловічу гомосексуальність, що виникає через слабохарактерного батька і надто владної матері). Згідно теорії навчання, сексуальна орієнтація частково залежить від раннього сексуального досвіду. За теорією Стормза, що поєднує в собі біологічне і психосоціальне пояснення, гомосексуальність пов\’язана з раннім дозріванням. Жодна з цих теорій не має міцної основи, можливо, тому, що існують різні типи гомосексуальності, що виникають різними шляхами.

Ні, лесбійська, гей, бісексуальна орієнтації не є захворюваннями. Дослідження не виявили ніяких взаємозв\’язків гомосексуальності з психопатологією. І гетеросексуальна і гомосексуальна поведінка є природними аспектами людської сексуальності.

Фактично будь-яка людина, яка не вивчала феномен гомосексуальності спеціально, опиняється в полоні гомофобії – ірраціонального страху (ненависті, тривоги, будь-яких інших негативних почуттів) по відношенню до гомосексуалів. Такий страх домінує в суспільній свідомості і приховано наказується всім членам суспільства. Головне, що варто зрозуміти, – цей страх насправді соціально обумовлений, а зовсім не вроджений. Всім нам в процесі соціалізації «пояснили», що ми повинні його відчувати. Таким же чином, виробляючи певну соціальну політику і коректуючи процес соціалізації, можна сформувати у людей страх рудоволосих жінок (як це було в Європі в часи інквізиції), шульг або інших представників людства, що володіють окремо взятою характеристикою. На щастя, коли людина усвідомлює, наскільки мало сама вона брала участь у формуванні тих чи інших своїх переконань, вона стає здатною переглянути їх і сформувати у себе більш адекватну, індивідуальну систему уявлень про життя. Ірраціональні страхи (у тому числі гомофобія) в цьому плані є матеріалом для самостійної роботи людини над собою.

Дуже важливо, щоб дотримувалися конституційні права людини, дані їй спочатку в тому ж обсязі, що й іншим людям, а не виявлялися як якісь ласки. Кожен з нас знає, що не можна влізти в чужий будинок і вкрасти дорогу річ; але точно так само не можна здійснювати вторгнення в особисте життя інших людей тільки на тій підставі, що вони відрізняються від нас кольором шкіри, способом життя, сексуальною орієнтацією і т. п . Право людини бути самою собою є невідчужуваним і не вимагає якихось пояснень (у тому випадку, якщо людина не завдає шкоди іншим людям і не вторгається насильно в їх життя).

Підготувала Надія ВІРНА

Світлина life.pravda.com.ua

peredplata