Як грім посеред ясного неба, прокотилася Буковиною звістка про те, що наших краян позбавлять звичного способу отримування зароблених тяжкою, почасти навіть непосильною працею державних виплат, в тому числі й пенсій. Відтепер листоноші їх не розноситимуть…
При цьому наголошується, що Україна, мовляв, впевненим кроком прямує до Європи, а там давно вже немає такого поняття, як доставка працівниками відділень зв’язку будь-яких виплат будь-кому з їх отримувачів. Та що передові європейські країни взагалі не мають жодних справ з готівкою, і це чекає Україну вже в недалекому майбутньому. Що простіше та безпечніше мати іменні пластикові картки, користуватися при розрахунках терміналами, а готівкові кошти за необхідності отримувати у відділеннях банків.
На нагальній необхідності переходу на «європейський» рівень обслуговування, як не дивно, чомусь наполягають працівники Пенсійного фонду. Саме вони останнім часом з особливою наполегливістю ініціюють зустрічі з укрпоштів-цями, аби донести свої аргументи. Та людям зовсім невтямки, з якого б це дива одна державна структура – Пенсійний фонд — в прямому сенсі цього слова шкодила іншій державній структурі – Укрпошті – та знищувала її. Бо переходити на обслуговування пропонують добровільно-примусово навіть не до державних банків, а до приватних. Отож коли люди, не подумавши, мовчки згодяться, товстосуми-нувориші будуть розпоряджатися ще й цим їхнім мізером.
— Це якесь чергове знущання, та й годі, — висловлюють свою позицію з приводу «переходу до Європи» листоноші з Новоселицького району. — Зараз ми в районах маємо роботу, бо розносимо людям гроші, передплатні видання та товари першої необхідності. Листування майже занепало, бо ж всі користуються телефонами і комп’ютерами. Менше, на жаль, стало й передплати – кожен подумає та зважить можливості, перш ніж погодитися на інше, окрім хіба що улюбленого видання. Коли приносимо пенсії, старенькі, найчастіше одинокі люди радіють, наче малі діти. А заберуть у нас цю роботу – піде зменшення навантаження, поступово почнуться скорочення, далі занепадатиме та, ймовірно, зникне пошта як така. Хіба можна так чинити? Де влада? Що вона собі думає?
Перехожі на новоселицьких вулицях були вкрай здивовані, почувши про ймовірний перехід «до Європи». Ті, хто не змахував байдуже рукою, відмовляючись від спілкування, задумувалися та називали чергову затію проти простих людей, даруйте, цілковитою дурістю.
Ще цікавішими чутками повнилася Заставна – за окремими даними, вже 5 тисяч тутешніх мешканців перевели до «ПриватБанку», а 2 тисячі «віддали» Ощадному. Більше півтисячі мають картки банку «Аваль». Однак заставнівці також не бажають, аби їхню долю вирішував «дядя». І листоноші, і мешканці сіл проти пластикового дива, з яким не кожен український «європеєць» знає, що робити навіть у великих містах.
— Як я можу щомісяця дістатися, до прикладу, за майже 50 кілометрів райцентру, аби скористатися тим же банкоматом? – каже в розпачі 82-літня Олександра Петрівна. – У мене болять ноги, паморочиться в голові. Родини близької не маю, тож листоноша – як сонечко ясне: і пенсію принесе, і до аптеки забіжить за ліками, і нехитрі покупки завжди зробить. Ні, ні за що не погоджуюсь на такі «блага», нехай самі мають картки, а ми вже доживатимемо так, як звикли.
І справді, за словами генерального директора УДППЗ «Укрпошта» Оксани Плотнікової, зараз пошта обслуговує 7 мільйонів пенсіонерів, гроші для них розносить 40 тисяч працівників. Це, звісно, нелегко. Але ж саме «Укрпошта» у період кризи, коли багато банківських установ припиняли видачу готівки, чи не єдиною і у повному обсязі розносила пенсії. І всі у селах знали: що б не сталося, листоноша принесе всю пенсію – ко-пійка в копійку.
Банки ж не обіцяють облаштувати відділення чи хоча б банкомати у кожному населеному пункті. А якби й облаштували, то відомо, що гроші можуть закінчитися і там. Що тоді робити пересічному клієнтові? Кому скаржитися? Небесна канцелярія навряд чи допоможе…
Звісно, проблеми ПФ нині всім зрозумілі. І всім відомо, що тиск стосовно суцільного переведення пенсійних виплат до банків у цій системі чиниться згори. Але ж не можна так ставитися до людей! Бо й без цього постійно зменшується кількість пенсіонерів, яким пенсії доставляють листоноші: старенькі люди помирають, а «молодих» пенсіонерів у фондах просто-на-просто не запитують про ймовірне бажання отримувати пенсії через поштові відділення та змушують відкривати рахунки у банках.
— Йдеться у цій історії й про корпоративний інтерес, — пояснювали нашому кореспондентові представники одного з поштових відділень. – «Згори» акцентують увагу на тому, що пошті, мовляв, треба платити за доставку людям пенсій. Але хто дав право без-апеляційно нехтувати проблемами простих українців?
Законодавчо передбачено, що людям слід виплачувати пенсії. Це, безперечно, банк здійснює. Але ж законом передбачена й доставка пенсіонерам щомісячних виплат, а цього банки вже не роблять! Саме тому слід офіційно звертатися до влади, щоб не закривала поштових відділень, скорочуючи цим робочі місця, яких і без того обмаль. А село без поштового відділення — як без школи, будинку культури тощо – вже, як кажуть, не село. Саме тому ненормальним виглядає розпорядження про виплату пенсій, а разом з ними і со-ціальних допомог – малозабезпеченим, багатодітним, молодим матусям у зв’язку з народженням дітей — через банки для сіл, де банківських відділень, як і банкоматів, зовсім немає. Особливо ж, коли такі села є віддаленими, і задля отримання коштів люди будуть змушені тратити особистий час та здоров’я, а ще почасти й немалу суму грошей на проїзд, аби дістатися місця, де є банкомат. Причому, не маючи жодних гарантій, що отримають гроші.
Наталія Брянська
Пенсійники проти поштарів
Пенсіонери розповідають, що коли приходять для перерахунку, нарахування пенсій чи звертаються з інших питань до управ-ління Пенсійного фонду, там їм кажуть, що якщо не переведуть пенсію на банківську картку, то жодних їхніх питань не вирішуватимуть. Окрім того, на Кельменеччині від районного управління Пенсійного фонду навіть листи головам сільських рад розсилають, аби ті допомогли «у терміновому порядку забезпечити явку людей (перелік прізвищ) для вирішення питань виплати пенсій у зв’язку з перевіркою бази даних працюючих пенсіонерів» Люди налякані. Бояться скаржитись, аби не втратити виплат. І переоформляють пенсії на пластикові картки.
В Чернівецькій дирекції «Укрпошти» розповідають, що наразі вони обслуговують на Буковині близько 140 тисяч пенсіонерів. Тобто ці пенсіонери отримують пенсію через поштові відділення зв’язку, листонош. І якщо почнеться масовий перехід на банківську систему отримання пенсійних виплат, то це призведе, в першу чергу, до скорочення мережі відділень зв’язку, адже там іде розрахунок навантаження, куди входить, в тому числі, й кількість виплачуваних пенсій. Також підприємство недоотримає доходів за послуги, котрі надає Пенсійному фонду України. І, як результат, сільські відділення можуть опинитися на межі закриття.
В Головному управлінні Пенсійного фонду в Чернівецькій області будь-які звинувачення у примусовості переходу до бан-ківської системи заперечують. Так, дійсно, наразі працівниками ведеться активна інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення щодо переваг переходу на бан-ківську систему пенсійних виплат. Але переходити чи ні – це справа добровільна, переконують в Пенсійному фонді. Якщо населений пункт не забезпечений банкоматами, то, звісно, переходу до банківських виплат не відбуватиметься. Чинним законодавством передбачене самостійне обрання пенсіонером обслуговуючої установи, яка безпосередньо здійснює виплату пенсій. Значна частина літніх людей отримує належні їм суми пенсій у відділеннях поштового зв’язку. Проте надання таких послуг на сьогоднішній день є платним. Пенсійний фонд України витрачає значні суми коштів на оплату цих послуг.
Що ж стосується листів, які розсилаються в Кельменецькому районі, то в головному управлінні повідомили, що й справді наразі здійснюється перевірка бази даних працюючих пенсіонерів. Але листи такого змісту – це ініціатива району, і управління розбереться, чому вони в такому вигляді розсилались сіль-ським радам.
У випадку ж, коли працівники управлінь Пенсійного фонду в районах чи місті змушують чи чинять тиск на пенсіонерів задля переходу тих на банківські виплати, потрібно обов’язково звертатися до Головного управління з відповідною заявою (Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 58022, м. Чернівці, вул. Оренбурзька, 7А, тел./факс 51-69-20).
Надія Вірна
Пенсії реальні та віртуальні
Уся ця катавасія з виплатою пенсій виникла не на порожньому місці. І не без інтересу тих, хто звик обдирати простий український люд.
Тут треба дивитися у корінь проблеми. Кому це вигідно? А вигідно власникам приватних банків. Бо Пенсійний фонд має колосальні кошти. Якщо їх банк зможе «прокручувати» хоча б добу, то відразу отримає надприбутки. Завдяки пластиковим карткам ці кошти будуть працювати на банк не одну добу.
Дуже дивним здається те, що Пенсійний фонд допомагає саме приватним банкам отримувати преференції обслуговування пенсіонерів. Чи не спрацьовують там корупційні схеми? Якби ми мали справедливі і справді українські державницькі прокуратуру, правоохоронні органи, суди і СБУ, тоді б можна звертатися до них з проханням розслідувати проблему перехоплення банками пенсійних коштів. Але чи не ці українські структури створюють комфортні умови для банків і незручності для пенсіонерів?
Якби, наприклад, ПриватБанк (власником його є олігарх Коломойський, який проживає у Швейцарії, а не в Україні), взявши на обслуговування пенсіонерів, створив їм сприятливі умови, то чому б не передати пенсійні гроші цій структурі? Знову ж наголошуємо: при створенні необхідних умов. А де тут необхідні умови? Нема.
Якби ПриватБанк у кожному селі Буковини встановив свій банкомат, де щодня була б го-тівка, то пенсіонери, інваліди могли би погодитися на пенсії за пластиковими картками. Бо не доводилося б їм їхати за грошима щоразу до райцентру.
Уявіть собі, що має робити житель хутора Фальків Вижницького району, якому ПриватБанк тримає пенсію. А йому вкрай необхідно на зиму купити кукурудзяне борошно. Аби дістатися першого найближчого банкомату, треба щонайменше проїхати 50 кілометрів. Дороги до хутора не дуже добрі. Це м’яко кажучи. Тобто людина витратить, як мінімум, один день на поїздку до райцентру. Витратить купу грошей на автобус чи авто. І добре буде, якщо того дня, коли вона приїде до райцентру, у банкоматі гроші будуть. А якщо грошей не буде? Знову треба їхати. То хто там ще говорить про цивілізовані європейські стосунки банку і клієнта? Вони де живуть — у Швейцарії (там тільки один Коломойський, а не всі працівники Пенсійного фонду і пенсіонери), у Канаді чи Швеції?..
У будь-якого пенсіонера почасти трапляються проблеми з одержанням готівки через банки. А що робити пенсіонерам-інвалідам, які не можуть самостійно пересуватися? Їм до найближчого магазину дістатися складно. Хто їм візьме готівку у банкоматі? Хто їм принесе гроші додому? Чи Коломойський забезпечив подібні служби і працівників у селах Буковини? Ні. То чому вони хочуть знищити те, що є доброго на селі у цей час!.. Зокрема листонош, котрі і зайдуть до хати пенсіонера, і гроші принесуть, і допоможуть чим зможуть, і вислухають. Якщо треба, якісь покупки зроблять чи «швидку» викличуть.
Цікаво, хто на столичному рівні придумав такі незрозумілі й непотрібні пенсійні катавасії… З огляду на те, якими методами вони насаджуються, як людей примушують, як обманюють, складається враження, що без корупційних схем тут не обійшлося.
Хто кому і скільки заплатив за те, щоби прибрати до рук пенсійні гроші, редакція газети «Час» буде надалі розслідувати.
Петро Кобевко
peredplata
