Випадково у кав’ярні «Чашка» навпроти ОДА пив каву з Москалем.
Геннадій Геннадійович зрадів зустрічі. Бо в останній приїзд на Донбас мені не вдалося застати Москаля «вдома», коли ще було видко. А вночі ніхто не знає там, де його дім.
– Не боїтеся Ви тих горлорізів, про яких таких круто говорите?
– Не боюся. Вони постріляють й одразу втікають. Тут своїх боятися треба. Бо вони біля тебе ходять, сидять, стоять… Хто зна, що на умі мають…
– А як Ви там живете? Як керуєте?
– Живемо як можемо. А керуємо як уміємо. Трохи люди там уже зрозуміли, яку біду самі собі наробили. Але російська пропаганда їм усі мізки засмітила. Десятки різних російських ЗМІ щодня і щогодини активно пропагують Росію і Новоросію. А наших, українських, зовсім нема. Ні радіо, ні телебачення, ні газет.
– Тож МініСтець буде цим займатися. Принаймні, для цього його створили.
– Поки воно буде, люди від російської пропаганди здуріють. Не бачу я, аби щось у цьому плані там робилося. У Києві сваряться, сперечаються навколо Міністерства і Стеця, а у нас тихо і сумно. Аби це все «шлях трафив».
– Як справляється Євген Бідашко? Він керує зараз найгарячішим районом і перебуває у райцентрі Станиця Луганська…
– Того міста там уже нема. Розбомбили на ніц. Тільки приміщення райдержадміністрації вціліло. І перед ним такий великий пам’ятник Леніну. Напевне, аби не пошкодити свого Ілліча, терористи не б’ють по центральній площі. Там стоїть Ленін і живе влада.
– І що з цього всього буде?
– Буде нове «Придністров’я». Вся ситуація розгортається так, як у Молдові на початку 90-х років. Війна, Росія, армія, політики… і створення Придністровської республіки. Зараз на Донбасі в керівництві т. зв. Новоросії є ті, хто творив Придністров’я. Вони діють за одним і тим же сценарієм та тими самими методами…
Далі Геннадій Геннадійович не вповідав нічого. Бо його терміново викликали до Києва. А звідти — знову на Луганськ, де йде війна і гинуть люди.
Петро КОБЕВКО