З розвитком сучасних інформаційних технологій, засобів зв’язку, інтернету та соцмереж з’явився і такий вид насильства серед неповнолітніх, як кібербулінг – приниження чи цькування за допомогою мобільних телефонів та інших гаджетів.
Через соціальні мережі та спільноти в інтернеті поширення будь-якої інформації відбувається миттєво. Один клік – і принизливі фото, відео, пародійні зображення, чутки сягають величезної кількості адресатів. Кіберагрессори можуть цілодобово залякувати своїх жертв, створюючи в них ілюзію повного контролю їхнього життя і поведінки. Про це повідомляє Галина Пшеничко головний спеціаліст відділу систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти управління державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.
Діти часто не розповідають про булінг, боячись, що вони будуть покарані за «донос». Це захоплює агресора, і його методи стають більш жорстокими і наносять все більшої шкоди жертві.
Для кіберагрессора не обов’язково мати фізичну силу, авторитет і вплив на однолітків, щоб відчувати свою перевагу. Через інтернет можливість принизити, образити, тероризувати реалізується тільки за допомогою комп’ютера або мобільного телефону. Потрапивши у мережу інтернет, інформація залишається там надовго та може з’являтись на різних ресурсах.
Це зумовлює тривалий травмуючий вплив на психіку дитини та може призвести до депресії або навіть випадків суїциду.
Діти та підлітки часто викладають на своїх сторінках в соцмережах особисту інформацію, яка може бути використана агресором в цілях залякування. Проте, на жаль, ще далеко не всі батьки знають про кібербулінг і методи захисту від нього. Менше 25% батьків вводять обмеження на користування інтернетом для своєї дитини, при цьому близько 70% дітей щодня заходять в інтернет, а 10% – страждають на виражену інтернет-залежність.
Як проявляється кібербулінг?
- Розсилка фотографій, відео у мережу інтернет (реальних або перероблених за допомогою фотошопу)
- Залякування у вигляді повідомлень (погрози, образи)
- Поширення чуток через соціальні мережі
- Крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу в систему для поширення шкідливої інформації
- Шантаж
- Виманювання інтимних фотографій
- Образливі коментарі
- Агресор може видати себе за вашу дитину, створивши профіль з її ім’ям і фото, а потім писати через нього образливу інформацію, розсилати повідомлення однокласникам та інше
Ознаки того, що дитина, можливо, піддається нападам і цькуванню онлайн
Зверніть увагу, якщо ваша дитина:
- проводить незвично багато часу в інтернеті, особливо вночі
- раптово вимикає комп’ютер, коли ви заходите у кімнату
- відповідає на телефонні дзвінки від людей, яких ви не знаєте
- нервує, коли отримує нові повідомлення
- втрачає інтерес до використання всіх гаджетів
- отримує подарунки поштою невідомо від кого
- втрачає інтерес до школи, нервує або турбується, коли туди потрібно йти
- менше спілкується з друзями і родиною та стає потайною.
Що робити, якщо дитина вже зіткнулась з кібербулінгом?
Важливо запам’ятати: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину.
Не залякуйте дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!». Не допускайте засудженнь: «Сам (сама) у всьому винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою, а навпаки змушена буде залишитися зі своєю проблемою наодинці.
Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою.
Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися в відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: дитина змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші люди нічого не дізналися.
Тож запам’ятайте кроки щодо захисту від кібербулінгу
- Поясніть дитині, що це не її вина. Що ви підтримаєте її в будь-якому разі, що ви – на її боці та вам можна довіряти.
- Збережіть все листування, зробивши скріншоти.
- Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте в чорний список та ігноруйте. Іноді кривдник відступає, коли не отримує реакції.
- Поміняйте номер телефону дитини і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. Якщо дитина буде відчувати себе таким чином «відрізаною» від світу його друзів – створіть нові, секретні сторінки для дитини з іншим ім’ям і без фото, щоб тільки сім’я і друзі знали про них.
- З’ясуйте, чи знайома дитина з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про дитину (реальне ім’я, прізвище, адресу, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.
- Зверніться в поліцію. Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.
- Якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.
Якщо ваша дитина сама є кібербулером
Не потрібно забувати, що ваша дитина може бути не лише жертвою, але й агресором. Обов’язково розглядайте кожну ситуацію з двох сторін. Адже навіть добра і тиха дитина може одного разу виявитися на стороні тих, хто знущається над іншими. Причин тому може бути багато: від невпевненості в собі та самоствердження за рахунок приниження інших до бажання виділитися або «здаватися крутим».
Майже всі батьки дітей-агресорів стверджують, що їх дитина ніколи б так не вчинила. Проте, дуже часто це твердження виявляється хибним. Донесіть до дитині, що не можна ображати інших людей, обговорювати і критикувати їх зовнішність, колір шкіри, вагу, релігію, фізичні вади, сором’язливість, родину або стосунки. Не можна писати образливі речі, бажати поганого, знущатися, сміятися над кимось. Поясніть, що не можна писати погані речі і принижувати навіть незнайому людину. Навіть якщо вона ніколи не побачить тебе у реальності. Поговоріть про почуття і про те, як така поведінка може глибоко поранити іншу людину, і які наслідки можуть бути.
Пам’ятайте, що навіть у цьому випадку дитину краще не сварити. Спочатку опануйте свої емоції! Згодом Ваші наступні кроки:
- Переконайтеся, що ваша дитина знає, що така поведінка неприпустима і чому.
- Спробуйте зрозуміти причини, чому ваша дитина поводиться таким чином, і шукайте шляхи вирішення проблем.
- Допоможіть вашій дитині подумати про вихід із ситуації. Вибачення перед жертвами, недопущення такої поведінки в майбутньому, розмова з психологом.
- пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!
За будь які прояви булінгу кривдники будуть нести адміністративну відповідальність. 18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”. Закон визначає поняття «булінг» і вводить адміністративну відповідальність за нього.
Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу, кібербулінгу, мобінгу зверніться із заявою про випадки цькування щодо вашої дитини до керівника закладу освіти. При цьому неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (штраф від 850 до 1700 грн.) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Якщо Вам необхідна правова допомога: юридична консультація, складання заяви чи інших документів – звертайтеся до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103
Пам’ятайте! Діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – звертайтеся в поліцію 102 або 0-800-500-202 CALL-центр Національної поліції України (цілодобово).
Департамент кіберполіції Національної поліції України + 38 044 374 3751
Якщо дитині необхідна допомога психолога – звертайтеся на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.
Галина Пшеничко
головний спеціаліст відділу систематизації законодавства,
правової роботи та правової освіти управління державної реєстрації
нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти
Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області
peredplata
