Вчора працював у Бородянці навпроти сумнозвісного будинку “із півником на шафці”. Емоції відповідні. Повертаюсь додому, аж бачу що на вулиці Олени Теліги монах замальовує фарбою надпис на будівельному паркані: “Рускій воєнний корабль іді на …”. Один громадянин вже висловлює з цього приводу обурення, я також долучився.
Монах казав, що “це ж діти прочитають”. Монахи і діти – окрема тема. Якщо коротко – їх краще ніколи не суміщати. Навіть не ради секуляризації, а тому що так краще буде і дітям і (!) монахам. Більшість монахів не мають досвіду виховання власних дітей, та й сама ідея монастирського життя діаметрально протилежна ідеї сім’ї.
Показую монаху фотографії Бородянки, пропоную – ось, іди, є де робити благоустрій. Навіщо монаху торкатись політичних питань (замальовувати антиросійське гасло), коли є стільки можливостей просто допомогти постраждалим? А він далі про дітей і зафарбовує. Не стерпів, забрав відро з фарбою і викинув через паркан. Що зробив монах? Розпочав бійку. Пасхальний тиждень. Монах. Б’ється. І що прикметно – б’ється добре. Відверто кажучи, радий що нас виявилось двоє, сам би його навряд чи затримав. Але таки затримали, передали поліції.
На прохання пред’явити документи або хоча б назвати прізвище та ім’я, затриманий казав виключно “монах Філарєт”. І що саме цікаве – він відмовлявся назвати свій монастир. Повезли до СБУ з’ясовувати що то за один. Я ж для себе з’ясував наступне – московське “православ’я” породило новий тип “монахів”. Не відірваних від світського життя молитвеників-постників, якими вони мають бути по задуму монастирів. Не пузатих ледарів, якими їх описують у творах 18-19 століття. А фізично розвинутих чолов’яг, які можуть спокійно на Пасхальному тижні розв’язати бійку і, що мене вразило, після бійки залишатись абсолютно спокійними. Не сокрушатись: “ах, впав во іскушеніє на свєтлой сєдміце!”, а спокійно ігнорувати прохання представників влади представитись. Ми недооцінюємо небезпеку, яку становлять мешканці московських храмів. Вони не моляться осторонь від світських проблем і готові активно втручатись у політичне життя країни. Вони не п’яниці, які можуть лише на бабок бородою страх наводити. Вони відчувають свою силу і готові її застосовувати. Боротьба з ними не релігійне протистояння, а цілком політична боротьба за збереження України.
____
PS. Зі мною все добре, трохи розбита губа нормальна ціна, за те щоб “монах Філарєт” поїхав до СБУ.
Якщо хтось із моїх знайомих вважає, що “То не РПЦ, а Українська православна церква, вони нашим воїнам пасочки везуть і хотіли хресний хід до Маріуполя колись у минулому організувати” – ідіть на…
Леонід Горобець
peredplata
