Афганці Буковини зроблять політику чистішою, поряднішою і чеснішою

Афганці Буковини зроблять політику чистішою, поряднішою і чеснішоюПартія афганців має офіційну назву «Партія ветеранів Афганістану». У неї вже створені свої осередки у всіх областях України. Швидко поповнилася членством і добрими справами. Основою її лав стали колишні воїни-афганці. Вони довгий час творили партію ветеранів Афганістану «СВІЧА». А після знаменитих подій під стінами верховної ради 20 вересня 2011 року, коли афганці одним штурмом прорвали міліцейську охорону парламенту і могли його захопити, вони зрозуміли, що їхні інтереси зможе відображати тільки потужна політична партія. Тому минулого року оголосили про створення політичної партії на базі «СВІЧі». Бо вважають, що ні у попередніх скликаннях, ні у теперішньому у ВР нема політичної сили, яка б відстоювала і захищала інтереси цієї потужної організованої спільноти.

Майже рік партійну організацію ветеранів Афганістану у Чернівецькій області очолює Юрій Шутак. Побратими довірили йому вести їх тими політичними стежками і дорогами, які іноді бувають набагато підступнішими, аніж мінні поля Афганістану. Колишнім воїнам було краще зрозуміло тоді й там, в Афгані, хто друг, а хто ворог. А тут ніби всі друзі, коли чогось від афганців треба, — обіцяють гори-доли, рвуть на собі фраки і вишиванки, клянуться у дружбі та помічі, а після того, як використали силу ветеранів, відразу про них забувають. Вони ж-бо про Україну думають. Що їм там один безногий афганець, коли такі глобальні думи їхні депутатські голови обсідають. Вони також далекі від проблем тих людей, які пережили і вижили в горнилі важкої війни. Афганці не втратили тоді нічого людського там, на чужині, на війні. Тож і не хочуть втрачати й нині у мирний час на рідній землі.

Ніде правди діти: ми не завжди їх розуміємо. Тим паче, не маємо часу займатися їхніми проблемами. Тож афганці залишились один на один з хворобами, з ранами тілесними і душевними, з безробіттям, безгрошів’ям, без квартир… Вони змушені були організовуватися. І організувалися. Їхня партія налічує тисячі членів, які, на відміну від інших, спроможні організуватися за лічені години й виступити одним фронтом у будь-якій точці України. Вони не знають, що таке зрада і відступ. Вони можуть тільки наступати і боротися. Бо знають, що цього не зробить ніхто, окрім них.

Чому ветерани Афганістану почали активно займатися політичною діяльністю? Що є пріоритетом у партії ветеранів Афганістану? З цими питаннями ми звернулися до голови Чернівецької обласної організації партії Юрія Шутака, який очолює цю політичну силу з 15 вересня минулого року:

— За ці роки ми зрозуміли, що ніхто, крім нас, наших проблем не вирішить, — сказав Юрій Шутак. – Кожна політична партія має своє. А наше залишається з нами. Тому ми повинні мати своїх представників у радах усіх рівнів від села до Києва. Афганці – це 45-60-річні люди. Активні, з великим життєвим досвідом. Вони своїм прикладом можуть прищеплювати молоді відчуття патріотизму. Вони можуть вчити дітей, як потрібно захищати свою Вітчизну. Повірте, це вони засвоїли за своє життя як ніхто інший. Афганці активні, але не задіяні ні державою, ні партіями. Окрім того, мають багато проблем со-ціального характеру. Майже 80 відсотків побратимів не мають ні сімей, ні постійної роботи. Вони потребують постійного медичного догляду.

— Саме проблеми зі здоров’ям і лікуванням стали причиною того, що афганці вийшли на протест до госпіталю ветеранів?
— Не тільки. Хоча це й було основою. У нас багато інвалідів і тих, хто проходить комісії для одержання інвалідності. І тут афганцям виставлені такі редути, яких ми на полях боїв не мали. Безкінечні черги, тяганина. І, як результат, скрізь треба платити. На тій війні загинуло 56 афганців з Буковини. А за роки незалежності вдома — вже більше 250. Таке ставлення до афганців держави, управління охорони здоров’я, суспільства загалом просто їх вбиває. У Франції, США також є ветерани різних воєн. Але про тих піклуються. Кожен солдат – це людина влади і держави. Вони забезпечені всім. Їхні сім’ї доглянуті, вони мають роботу і повагу в суспільстві. У нас же навпаки — влада і правоохоронці афганців переслідують.

— Чи не зі страху? Ви ж нагнали страху цій владі, коли штурмували верховну раду…
— Думаю, що саме страх змушує їх нас переслідувати. Зараз багатьох афганців позбавили роботи у державних структурах. Та навіть й мене вже кілька років смикають з приводу якихось нікому не зрозумілих справ. Їм потрібні «ручні» афганці. А ми не такі.

– Отож, не в змозі приручити, намагаються роз-ділити, роздробити і керувати. Кажуть, що в афганські організації влада вже запустила щупальця розбрату…
– Були спроби й нас розділити та розсварити, щоб нами керувати. Не вдалося. Ми змогли згуртуватися, тому не ослабли від підступних дій влади, а навпаки, зміцніли. Найголовніше, що всі свої проблеми прагнемо вирішити у своєму колі. Не випускаємо їх на люди. Навіть недавно нашу громадську організацію, вірніше, керівництво спілкою трохи полихоманило. Зібралися разом і сказали один одному: все вирішимо самі. Приїхав голова партії Червонописький, укріпили президію спілки, мали міцну розмову. І знайшли рішення. І громадська організація, і партія ветеранів Афганістану замість розколу вийшла з проблеми ще міцнішою. Владу це бісить.

— Партія братиме участь у всіх виборах, які відбуватимуться в Україні?
— Так. Шкода, що влада і суспільство штовхнуло нас до заняття політикою. Але, повірте, іншого виходу вже не було. Ми з побратимами сподіваємося, що наша активна участь у по-літичних процесах в Україні принесе користь нації і державі. Ми в політику принесемо найвищі моральні людські якості. Будемо чистити цю брудну штуку – політику. Повірте, афганці відчувають кожним нервом неправду, злість і підлість. З нами політика стане чистішою, поряднішою і чеснішою.
Петро КОБЕВКО