Круки і ворони кружляють над парком Жовтневим

Парки і сквери Чернівців – це не тільки місце відпочинку, зелені зони, а й територія для розвитку підприємництва, бізнесу, наповнення бюджету міста  та сплати податків.

Тобто парки  стають активним помічниками піднесення економіки міста, області, держави.

Звичайно, якщо керують ними порядні та розумні люди.

На прикладі парку «Жовтневий» хотів би показати, як добрі наміри підприємців розбиваються об підлі забаганки керівника. Тим паче, що знаю їх ще з минулого століття. Чимало читав у ЗМІ і сам писав про розвиток та занепад цього парку.

Ще тоді, наприкінці 90-х, група небайдужих чернівчан почала активно облагороджувати парк, який десятиліттями до того був захаращений, запущений та засмічений. У першу чергу, до генплану внесені були необхідні будівлі, дитячі майданчики, атракціони, торговельні точки.

Взялися до праці.

Вичистили, вимили, облаштували… Далі відповідно до рішень міськради та законодавчих актів України розпочали підприємницьку діяльність. Спочатку ніби все йшло згідно з генпланом, відповідно до законів та за правилами порядних взаємин.

Порядні підприємці не звернули увагу на те активним діячем там зарекомендував себе Ю. Воронка. Його дії, напевне, були спрямовані більше в бік власного інтересу, аніж на громадську справу.

Підприємці не встигли й оком моргнути, як частина Калинівського ринку перекочувала до парку. Там міняли «жабки» на цивілізовані конструкції. Але «жабовласники» вміло використовували їх.

Не знаю, як їм вдалося обдурити чи домовитися з погоджувальною радою, але якимось чином ці «жабки» швидко зайняли місце вздовж стежок і доріжок. Цікаво, що «жабовласники» у парк заходили без рішень місцевої влади. Тому кілька разів зверталися до депутатів, аби узаконити своє незаконне вторгнення до парку.

Звичайно, що депутати, до їх честі, не пішли на порушення правил та генплану. Але «жабовласники» шукали виходи на потрібних людей. І, як не дивно,  «узаконювали» свою присутність у парку. Вихід знайшли…

Подейкують, що кожне «право» «жабки» на територію коштувало від 500, 1000, а можливо й більше доларів США. Тоді вже активіст Ю. Воронка став директором парку. Напевно, без його відома, без його активної участі оборудки з «жабками» не відбувалися.

А далі все поїхало-повезлося. Звичайно, хитра «жабка» у парк заходила не для того, аби працювати. Вона тільки квакала раз по раз, на те вона й жабка. Їй потрібно було тільки місце застовпити, аби згодом його дорого продати.

Але й Воронка у цьому жабуринні свою вигоду не упустив. Він вирішив зі своїм юристом зробити нібито нову інвентаризацію. І, звичайно, нові дозволи на присутність тих підприємців і «жабок», які не вписувалися раніше у рішення влади. Тобто були незаконними.

Під час нової інвентаризації почалися нові нові грошові надходження.

 І тут сталося диво: незаконні стали законними, а законні витісняються на маргінес і стають незаконними.

Чому? Бо законні не платять тим, хто діє незаконно. А для чого платити, якщо працюють на законних підставах?

Цього вже Воронка не терпить. Він має своє лобі у міськраді, має важелі тиску. Тож користується ними, аби повитісняти з парку тих, хто з перших днів тут наводив порядок, а завести на їхнє місце різних пройдисвітів, які, швидше за все, цей парк перетворять на власне джерело збагачення.

Тому влада міста мусить терміново втрутитися, аби припинити вакханалію у парку Жовтневому і прибрати «жабовласників» звідти.

А разом з ними – і  Воронку.

Інакше це зробить прокурор. 

 

 

Петро Кобевко

peredplata