Перші підсумки Врадіївського повстання

Перші підсумки Врадіївського повстанняЗ’явився час підбити перші – проміжні – підсумки по «Врадіївській справі». По-перше, хочу подякувати місцевим мешканцям, які не дали спустити справу на гальмах. Зараз всі три ґвалтівники заарештовані. На мітинги збиралося до 500 осіб, що для невеличкого селища є значною цифрою. По-друге, в нинішній ситуації нам необхідно діяти у спайці: громада+депутати. Без громади подібні справи (які сьогодні трапляються ледь не щотижня) не наберуть необхідного розголосу. Без нардепів громади зіткнуться з силовиками та чиновницькою круговою порукою. По-третє, жодного представника Партії регіонів на місці не було. Це показує не тільки те, що владу все влаштовує. Ні, сама подібна ситуація – прямий наслідок цієї влади, побудованої на кримінальних поняттях та беззаконні. За останні три роки такі явища перестали бути поодинокими і стали системними. По-четверте, розслаблятися не можна, бо зараз настане період реакції – перший запал пройде, увага ЗМІ ослабне, і влада почне «закручувати гайки» та шукати винних серед організаторів та учасників протестів. Цього не можна допустити, саме тому я взяв справу на парламентський контроль.

Врадіївка закипіла, як потроху починає кипіти вся провінція. Розбиті дороги, бідність, безробіття. Подітися нема куди. Присутність влади проявляється лише у «трійках»: голова міліції-прокурор-суддя, які разом можуть творити все, що завгодно. До центру далеко, до всеукраїнських ЗМІ – також. Тому там владне свавілля набуває самих жахливих форм. До мене підходили люди, розповідали про безчинства представників місцевої міліції: когось пресували три дні у відділку і потім той хлопчина повісився, у іншої доньку зґвалтували ще 2 роки тому і досі не знайшли винних… І хтось справедливо зауважив, що сьогодні вся Україна – одна велика Врадіївка.

Читаючи коментарі на фейсбуці, помітив одну річ. Спочатку було чимало коментарів «чому депутати-опозиціонери не їдуть у Врадіївку?». Потім – «депутати приїхали піаритися». Це не тільки характеризує «мережевих революціонерів», які думають, що наявні суспільні проблеми можна вирішити лайками та репостами (адже чи багато з тих, хто палав справедливим гнівом, сам взяв і поїхав до Врадіївки?). Але така реакція показує і велику – та небезпідставну – кризу довіри з боку людей до владних інститутів взагалі.

Чому туди поїхав я? Тому що існувала реальна небезпека, що протестантів після нічного штурму візьмуть по одному та посадять за «злісне хуліганство» та «напад на працівників міліції при виконанні». Потрібно було не тільки морально підтримати людей, дати їм сигнал, що вони не самі, але й, якщо так можна сказати, підняти значимість протесту. На жаль, сьогодні Україна влаштована так, що лише нардеп може собою прикрити людей (та й то не завжди), яких в іншому випадку просто знесе «Беркут». Тому я взяв своїх юристів для вирішення оперативних питань, та швидко машинами вирушили на Миколаївщину. Дякую й іншим депутатам, хто долучився – Роману Забзалюку та Андрій Парубій.

Бачимо, що така тактика спрацювала, хоча крапку можна буде поставити лише тоді, коли пройде відкритий суд та винуватці отримають справедливі строки ув’язнення. Цілком можна очікувати, що ці ув’язнення відкриють цілу «скриню Пандори», яка прокотиться не тільки Миколаївщиною, але й всією Україною.

Що однозначно потрібно робити прямо зараз? Для мене як депутата очевидно – потрібний новий закон про самозахист. В ситуації, коли влада не тільки не спроможна захистити людей, але стає їх першим ворогом – необхідно брати в свої руки не тільки ситуацію, але й зброю. І цілком вірогідно, що найбільш ефективним та справедливим судом у сучасній Україні стануть суди Лінча.

P.S. Що в такій ситуації потрібно робити державі? Я дивився виступ Віталія Захарченка. Зазвичай, міліцейські чини покривають своїх, та намагаються перевести стрілки. Захарченко нарешті вимовив, що винні міліціонери, хоча і засудив форму протесту. Але він має розуміти, що коли міліція чинить свавілля – будь-які форми протесту стають виправданими. Зараз у міністра МВС немає виходу. Щоб не перетворитися на цапа відбувайла він має реагувати на ситуацію. І тут є дві складові. По-перше, необхідно показово наказати винних (У Грузії, на моє питання, як вдалося досягнути такого високого рівня довіри громадян до поліції, а це 85%, замміністра МВС відповів, що вони показово розслідують і карають навіть найменші провини поліцейських. І це завжди підвищує рівень довіри суспільства). По-друге, починати велику реформу МВС, яке сьогодні є наскрізь корумпованим угрупованням, що часто не має жодного стосунку до захисту правопорядку.

Микола Катеринчук
народний депутат України

Новини Партнерів